Розслідування журналістів “Схем” виявило, що Російська Федерація здійснювала фінансування просування так званого мовного закону “Ківалова-Колесніченка”, який у 2012 році надавав російській мові статус регіональної на території України. Цей закон, співавторами якого виступили народні депутати від “Партії регіонів” Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, був прописаний таким чином, що російська мова могла вживатися не поряд з українською, а фактично замість неї, що викликало значний суспільний резонанс та занепокоєння щодо мовної політики держави.
Фінансові потоки з Росії
Аналіз документів “Правфонду”
Журналісти провели глибокий аналіз документів, отриманих з витоку інформації від “Правфонду” – російської державної організації, яка займається “підтримкою співвітчизників за кордоном”. Результати цього аналізу свідчать про те, що Вадим Колесніченко отримував кошти від “Правфонду” як до, так і після ухвалення мовного закону. Зокрема, перед ухваленням закону йому було перераховано 1,2 мільйона рублів (що на той час становило майже 41 тисячу доларів США), а вже після його прийняття – додаткові 2 мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів США).
Мета фінансування та зміст матеріалів
Брошури як інструмент поширення впливу
Згідно з виявленими документами, отримані кошти були спрямовані на видання брошури, призначеної для “російських співвітчизників” в Україні, яка містила детальні інструкції щодо застосування мовного закону. Ця брошура також роз’яснювала, як можна використовувати російську мову в таких сферах, як діловодство, судочинство та освіта, фактично пропонуючи її як заміну українській мові. Планувалося, що брошура буде поширюватися серед державних органів України, міжнародних організацій, а також презентована для громадськості в Києві за участю одного зі співавторів закону – Сергія Ківалова.
Зміна планів та участь інших осіб
Відтермінування заходу та заміна ключової фігури
Однак, захід з презентації брошури був відтермінований, і Сергія Ківалова на ньому замінив Михайло Товт, який на той час був колишнім народним депутатом та працівником Академії наук України. Журналістам “Схем” вдалося встановити, що Михайло Товт, а також Степан Черничко, який наразі обіймає посаду ректора Закарпатського угорського інституту та є депутатом Закарпатської обласної ради, виступили співавторами цієї брошури. Обидва вони у коментарях журналістам зазначили, що не мали інформації про те, хто саме здійснював фінансування цього видання.
Подальша доля “мовного закону”
Визнання неконституційним
Варто зазначити, що у 2018 році Конституційний Суд України визнав “закон Ківалова-Колесніченка” неконституційним, що стало важливим кроком у відстоюванні пріоритету української мови як державної. Це рішення суду стало наслідком численних суспільних дискусій та занепокоєння щодо наслідків дії цього закону для мовного ландшафту України.
