Голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна висловила глибоке занепокоєння щодо урядового проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, який, за її словами, повністю ігнорує ключові положення так званого “плану Качки-Кос”. Це викликає серйозні сумніви щодо щирості намірів уряду в боротьбі з корупцією та його прихильності до європейських інтеграційних процесів, особливо в контексті переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
Ключові суперечності та ігнорування зобов’язань
Анастасія Радіна наголосила, що уряд подав до Верховної Ради власний проєкт Антикорупційної стратегії, який, на жаль, позбавлений важливих антикорупційних механізмів. Зокрема, з документа було вилучено положення щодо реформи призначення Генерального прокурора та проведення незалежного конкурсу на посаду керівника Державного бюро розслідувань. Крім того, позбавлено повноважень Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) самостійно здійснювати процесуальні дії без погодження з Генеральним прокурором, що суттєво обмежує її оперативність та незалежність.
“Ці елементи суперечать зобов’язанням України у рамках “плану Качки-Кос”, який з’явився в грудні минулого року як “антикризовий захід”, – зазначила Радіна, підкреслюючи, що уряд діє “всупереч проміжним бенчмаркам (критеріям) для перемовин про вступ України до ЄС, які є офіційними вимогами”.
Євроінтеграційні перспективи під загрозою
За словами Радіної, невиконання зазначених у “плані Качки-Кос” вимог ставить під сумнів можливість подальшого просування України на шляху до членства в ЄС. Вона констатувала, що уряд не зміг продемонструвати навіть намір дотримуватися ключових критеріїв Європейського Союзу, навіть у такому стратегічному документі, як Антикорупційна стратегія. Це може мати серйозні наслідки для отримання Україною фінансової підтримки від ЄС, зокрема, частини кредиту на 90 мільярдів євро, що залежить від проведення реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Раніше “Європейська правда” вже повідомляла, що серед вимог ЄС значаться елементи плану, відомого як “10 пунктів Качки-Кос”, одним з яких є ухвалення ефективної Антикорупційної стратегії.
Альтернативні проєкти та розбіжності
Варто зазначити, що до Верховної Ради надійшло два проєкти Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки. Один – від Кабінету міністрів, а інший – від голови профільного комітету Верховної Ради Анастасії Радіної. Обидва документи базуються на законопроєкті, розробленому та оприлюдненому Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) на початку квітня. Однак, урядова версія, як стверджує Радіна, значно відрізняється від вимог, які висуває ЄС, та ігнорує ключові антикорупційні реформи. Уряд схвалив свій варіант стратегії 15 травня без широкого обговорення, що викликає додаткові питання щодо прозорості процесу.
Потреба в прозорості та відповідальності
Ситуація навколо Антикорупційної стратегії підкреслює нагальну потребу в прозорості та підзвітності уряду у процесі розробки та впровадження ключових реформ. Відсутність консенсусу між профільним комітетом Верховної Ради та Кабінетом міністрів щодо такого важливого документа свідчить про наявність системних проблем у координації державної політики. Подальший розвиток подій та реакція народних депутатів на урядовий проєкт, а також позиція міжнародних партнерів України, будуть мати вирішальне значення для майбутнього антикорупційної боротьби та євроінтеграційного курсу країни.
