Тарас Чмут, очільник фонду “Повернись живим”, в ексклюзивному інтерв’ю “Українській правді” розкриває гострі питання української оборони, аналізуючи нещодавні кадрові перестановки в Міністерстві оборони та Генеральному штабі, а також оцінюючи стан української та російської армій.
Оцінка кадрових рішень та їх наслідків
Розмова з Тарасом Чмутом, яка відбулася на тлі неочікуваних кадрових перестановок в уряді, зокрема звільнення міністра оборони, дозволяє отримати глибоке розуміння поточного стану справ у секторі безпеки та оборони України. Чмут висловив здивування та нерозуміння щодо рішень, які призвели до зміни міністра оборони, вважаючи це однією з найбільших помилок останніх років, яка може поставити під загрозу перемогу у війні. Він наголошує, що для зміни одного міністра було перезавантажено весь Кабінет міністрів, що, на його думку, є невиправданим кроком, який кидає тих, хто взяв на себе відповідальність у складний час.
“Ми говоримо про зміну міністра, якого, власне, не поміняли, бо поміняли Кабмін, що і спричинило зміну міністра. Тобто для того, щоб змінити міністра, нам треба було перезавантажити весь Кабмін і звільнити прем’єр-міністра. Але при цьому ми кидаємо людей, які взяли на себе виклик, проявили рішучість і готовність заходити в минулу зиму, щось далі робити. Їх просто кидають через те, що треба змінити міністра, який комусь не подобається.”
Чмут детально розповів про конфлікт між ексміністром оборони та головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, пояснюючи, що він був зумовлений накопиченими проблемами та блокуванням ініціатив, що стало неможливим для подальшого ефективного функціонування міністерства. Він зазначив, що президент був обізнаний про ці протиріччя ще на етапі призначення, оскільки Михайло Федоров мав досвід роботи з військовою тематикою ще з 2022 року в Мінцифри, де виконував функції “тіньового Міністерства оборони”, займаючись дронами, інноваціями та закупівлями.
Перспективи та виклики для української армії
Аналізуючи стан української армії, Чмут констатує виснаження та втому особового складу, зниження мотивації, а також критичну нестачу людей. Водночас, він відзначає значний технологічний прогрес, особливо у сфері дронів (FPV, мідлстрайки, діпстрайки, НРК), наголошуючи, що саме на цих технологіях, фінансованих європейськими партнерами, тримається значна частина обороноздатності. Однак, він висловлює занепокоєння щодо формування нових підрозділів, яке, на його думку, не завжди є обґрунтованим, та вказує на неефективність механізмів ротації, які вже доводили свою неспроможність у минулому.
Кандидати на посаду Головнокомандувача ЗСУ
Обговорюючи потенційних кандидатів на посаду Головнокомандувача ЗСУ у разі відсторонення Олександра Сирського, Чмут висловлює занепокоєння щодо обмеженої кількості досвідчених та підготовлених офіцерів, які могли б зайняти цю посаду. Він порівнює ситуацію з періодом Другої світової війни, коли існувала плеяда готових до вищих посад офіцерів, на відміну від сучасної України, де, за його словами, існує лише 5-7 компромісних прізвищ. Серед можливих кандидатів він називає Білецького, Драпатого, Апостола та Оболенського, підкреслюючи, що така обмеженість свідчить про системний негативний відбір в армії.
Стан російської армії
Чмут детально описав слабкі та сильні сторони російської армії. До слабкостей він відніс неповагу до людського життя, просування по службі на основі лояльності, а не компетенції, системні побори та фізичне насильство, несприйняття технологій, відсутність лідерства на місцях та труднощі із залученням нових рекрутів через усвідомлення ризиків. Серед сильних сторін він виділив велику чисельність населення, доступ до природних ресурсів та можливість купувати компоненти з інших країн, величезні розміри території, що дозволяють маневрувати, та публічну політичну єдність влади, яка відсутня в Україні. Він також зазначив, що українське суспільство, на відміну від російського, не дозволить побудову авторитарної системи.
Проблеми жорстокості та корупції в армії
Окрему увагу Тарас Чмут приділив гучним скандалам, пов’язаним зі штурмовим полком “Скеля” та 155-ою бригадою, де були зафіксовані випадки жорстокого поводження з військовими та вбивства. Він вважає, що такі випадки стають можливими через безкарність, вседозволеність та покривання з боку вищого керівництва, яке знає про злочини, але не вживає відповідних заходів. Чмут наголошує, що правоохоронні органи мають працювати ефективніше, а суспільство не повинно закривати очі на подібні проблеми. Він також підкреслив, що держава робить недостатньо для запобігання таким жорстоким випадкам, що є наслідком негативного зворотного відбору.
“Простіше зробити вигляд, що нічого не відбувається, посилювати позитив і закривати очі на негатив. Армія різна й люди там різні. І, на жаль, виникають ситуації, як, наприклад, в 155-ій бригаді трапилося. Питання в реакції і в тому, чи ті люди, які про це знають, дозволяють середній ланці відриватися від реальності. Це дуже страшно.”
Мобілізація та суспільні настрої
Відповідаючи на питання про конфлікт між місцевими жителями та ТЦК на Львівщині, Чмут назвав це “органікою”, тобто наслідком невирішення накопичених проблем з 2022 року. Він вважає, що відповідальність за мобілізацію несе вся вертикаль влади, починаючи від президента, і наголошує на необхідності системних змін, а не вирішення проблеми “в один крок”.
Прогноз на майбутнє
Щодо перспектив на фронті восени та взимку, Чмут не має чітких оцінок, але застерігає, що ситуація буде залежати від стану Збройних сил та Міністерства оборони. Він наголошує на необхідності негайних системних змін у секторі безпеки й оборони, запуску трансформацій та глибоких реформ, оскільки лише так Україна зможе виграти війну. Він також додав, що українська армія повинна бути ефективнішою за російську, щоб не допустити програшу, який він назвав “дуже образливим”, якщо він трапиться від “росіянина-довбо*оба”.
