У неділю, 22 міста Польщі стали свідками масових демонстрацій, що об’єднали тисячі людей під гаслом “Не будь байдужим”, висловлюючи протест проти зростаючої хвилі насильства щодо українців, які проживають у країні. Ці акції, організовані Комітетом на захист демократії, стали відповіддю на дедалі частіші випадки словесних та фізичних нападів, спрямованих на осіб українського походження, а також тих, хто зазнає дискримінації за мовою чи зовнішністю. Паралельно, в п’ятницю, пройшла демонстрація “Моя Польща не б’є, не ображає і не підбурює”, яка зібрала понад 11 тисяч підписів під петицією до прем’єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ, вимагаючи рішучих дій проти жорстоких нападів на українських громадян. Організатори наголосили, що ці заходи спрямовані не лише на протест, але й на висловлення солідарності з усіма, хто потерпає від насильства та дискримінації.
Історичний контекст та заклик до дії
Гасло “Не будь байдужим” має глибоке історичне коріння, пролунавши з вуст Маріана Турського 27 січня 2020 року, під час вшанування 75-ї річниці визволення концентраційного табору Аушвіц-Біркенау. Як колишній в’язень табору, Турський закликав до неприйняття жорстокого поводження з меншинами, порушень прав людини та історичних фальсифікацій, підкреслюючи важливість активної громадянської позиції.
Передумови зростання напруги
Варто зазначити, що останні тижні ознаменувалися помітним зростанням кількості нападів на українців у Польщі. Серед резонансних випадків – затримання 39-річного чоловіка в Кракові, який ображав двох осіб української національності, а також скандальна заява депутата Європарламенту Тобіаша Бохенського щодо можливої депортації українських чоловіків призовного віку. Міністерство внутрішніх справ Польщі розцінило подібні заяви як популізм, однак сам факт їхнього існування викликає занепокоєння.
“Ці акції також мають на меті продемонструвати солідарність із тими, хто зазнає насильства та дискримінації.”
Потреба у міжнародній реакції
Зважаючи на зростання антиукраїнських настроїв у Польщі, виникає потреба у ширшій дискусії та, можливо, міжнародній реакції. Загострення ситуації потребує уваги не лише з боку польської влади, але й з боку європейських інституцій. Як зазначають деякі ЗМІ, події в Польщі вже називають “святом ксенофобії”, що вимагає рішучої відповіді від Брюсселя.
