Латвія розглядає можливість використання штучного інтелекту як можливу причину того, що два українських безпілотники влучили в порожні резервуари на нафтовій базі поблизу міста Резекне 7 травня. Цей інцидент, який став найсерйознішим подібним випадком, привернув увагу громадськості та урядів, а також викликав політичні наслідки в Латвії.
Припущення про ШІ-складову
Модріс Кайрішс, керівник Центру компетенцій безпілотних систем у Збройних силах Латвії, висловив припущення, що елементи штучного інтелекту в програмуванні курсу українських дронів могли призвести до такого результату. Він зазначив, що однакове місце влучання обох апаратів може свідчити про наявність ШІ, який дозволяє безпілотникам “видивлятися” цілі, на які вони запрограмовані. Кайрішс припустив, що візуальна схожість резервуарів на нафтобазі з цілями на російській території могла ввести в оману систему наведення дронів.
Реакція України та Росії
Україна після цього інциденту визнала, що її дрони влучили в нафтобазу через вплив російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ця заява підтвердила, що російські РЕБ можуть бути фактором, який збиває українські ударні дрони з курсу, що потенційно призводить до їхнього потрапляння в повітряний простір сусідніх країн. Росія, у свою чергу, використовує подібні інциденти для поширення дезінформації, намагаючись виправдати власну вразливість перед українськими ударами.
“Далекобійні дрони мають елементи ШІ. Вони можуть “видивлятися” цілі, на які їх запрограмували. Тож це може бути поясненням, чому вони врізалися у резервуари нафтового терміналу, які візуально подібні до цілей на російській території”, – зазначив Модріс Кайрішс.
Політичні наслідки та міжнародна реакція
Інцидент із “заблукалими” безпілотниками став тригером для розпаду урядової коаліції в Латвії. Виконувачка обов’язків глави МЗС Латвії Байба Браже заявила, що Рига не бачить причин для застосування статті 4 Договору НАТО, яка передбачає консультації у разі загрози безпеці. Вона підкреслила, що ситуація має інший характер і не вимагає активації статті 4. Браже також відкинула російську дезінформацію про нібито дозвіл від країн Балтії Україні використовувати їхній повітряний простір для ударів по РФ, назвавши це спробою Москви знайти виправдання своїй вразливості.
Подальші дослідження та перспективи
Хоча офіційних підтверджень щодо ролі ШІ в інциденті поки що немає, припущення Модріса Кайрішса залишається однією з версій, яка потребує подальшого дослідження. Цей випадок підкреслює складність сучасних військових технологій та потенційні ризики, пов’язані з їхнім використанням, особливо в умовах гібридної війни. Проблема “заблукалих” безпілотників є актуальною і потребує уваги не тільки з боку України та країн Балтії, але й з боку міжнародної спільноти для розробки відповідних механізмів реагування та запобігання подібним інцидентам у майбутньому.
