3 серпня 2026 року Президент Володимир Зеленський здійснив низку кадрових перестановок, призначивши Рустема Умєрова новим очільником Служби зовнішньої розвідки України, а Ігоря Клименка – секретарем Ради національної безпеки і оборони. Ці рішення, оформлені відповідними указами, опублікованими на сайті президента, викликали значний резонанс та обговорення в експертному середовищі, особливо враховуючи попередній досвід Умєрова на посаді Міністра оборони та його можливий зв’язок зі справою “Мідас”.
Нові виклики та відповідальність для Рустема Умєрова
Ключова роль у міжнародних оборонних угодах
“Йдеться про Drone Deal, які ми почали в РНБО і продовжимо далі вже на новій посаді”, – пояснила речниця Умєрова Діана Давітян.
На новій посаді Рустем Умєров отримав відповідальність за координацію укладення нових дронових угод, відомих як Drone Deal. Це напрямок, який він започаткував ще на попередній посаді в РНБО і який, за словами його речниці Діани Давітян, буде продовжено. Крім того, Умєров продовжить брати участь у переговорному процесі зі Сполученими Штатами Америки у складі української делегації, що підкреслює його важливість у міжнародній співпраці.
Аналіз кадрових призначень та їх передумови
Служба зовнішньої розвідки: історія та сучасність
Служба зовнішньої розвідки України (СЗР) відповідає за збір інформації за межами країни з метою забезпечення національної безпеки. Попереднім керівником СЗР був Олег Іващенко, який обіймав цю посаду майже два роки, до січня 2026 року. Його призначення відбулося після того, як Кирило Буданов очолив Головне управління розвідки (ГУР) за пропозицією Президента. З лютого 2026 року СЗР мала тимчасового голову – генерал-майора Олега Луговського, який раніше обіймав керівні посади в самій Службі.
“Кадрова конструкція” та потенційні мотиви
Розслідувач Михайло Ткач, посилаючись на свої джерела, припускає, що призначення Рустема Умєрова на посаду керівника СЗР є частиною складної кадрової “конструкції”, що виникла після відставки Михайла Федорова та пов’язаних із цим протестів. За його словами, відставка Клименка з посади в МВС створила потребу знайти йому нове місце, а призначення Умєрова на нову посаду дозволило “склеїти” цю ситуацію. Ткач також висловлює думку, що Умєров, який продемонстрував себе як лояльний до певної “Династії” на посаді Міністра оборони, отримав більше повноважень.
“Зараз через відставку Федорова та історію з протестами у них намалювалася нова конструкція. Полетів Клименко, його треба було кудись призначати. Відповідно, треба було кудись пристроїти Умєрова. І тому вони склеїли таку конструкцію. Умєров тепер буде займатися дронами, міжнародкою. І те, що він буде очолювати СЗР, у їхньому розумінні, плюс-мінус виглядає пристойно. Раніше вони не знали, кого призначити на СЗР. Головним тригером був Михайло (Федоров – УП), тому після нього вони вже прийшли до того, що треба кудись прилаштувати Клименка, який відмовився бути міністром оборони, і дати більше повноважень Умєрову, який на посаді міністра оборони продемонстрував себе як лояльний до “Династії””.
Роль Андрія Єрмака та міжнародні зв’язки
За даними Михайла Ткача, призначення Умєрова було погоджено з колишнім керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком, який також погоджував кандидатуру попереднього очільника СЗР. Однак, в Офісі Президента цю інформацію назвали “хворобливим потягом до Єрмака”. Водночас, Президент Зеленський під час оголошення призначення Умєрова наголосив на його відповідальності за дронові угоди, яких наразі вже дев’ять, а переговори з 15 країнами тривають. Ці угоди забезпечують Україні довгострокове щорічне фінансування, що є стійкою фінансовою основою для оборонної галузі, а також сприяють експорту українських озброєнь та розвитку кооперації між українськими та іноземними компаніями.
Рустем Умєров: шлях до керівних посад
Від правозахисника до народного депутата
Рустем Умєров має багатий досвід громадської та політичної діяльності. З 2006 по 2019 роки він був помічником лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, двічі обирався делегатом Курултаю. У 2017 році він брав участь у процесах звільнення перших політв’язнів Кремля. У 2019 році його обрали народним депутатом від партії “Голос”, де він обіймав посади секретаря Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин, заступника керівника делегації Парламентської асамблеї Ради Європи, а також був співголовою груп міжпарламентських зв’язків із Саудівською Аравією та Туреччиною.
Діяльність у Міноборони та Фонді держмайна
До повномасштабного вторгнення Росії Умєров зосереджувався на захисті прав кримськотатарського народу, ініціювавши законопроєкт про скасування вільної економічної зони “Крим”. Під час пандемії COVID-19 він був одним із авторів закону про оплату медикам лікарняних. Після початку повномасштабного вторгнення брав участь у переговорах з РФ, зокрема у підготовці проєкту договору про гарантії безпеки України у Стамбулі в березні 2022 року. У вересні 2022 року він вийшов з партії “Голос” та очолив Фонд державного майна України, а вже за рік, у вересні 2023-го, став Міністром оборони України, здобувши широку підтримку – за його кандидатуру проголосували 338 народних депутатів.
Контроверсійні рішення на посаді міністра оборони
На посаді Міністра оборони Умєров ухвалив низку неоднозначних рішень. Так, 24 січня 2025 року він звільнив заступника Дмитра Клименкова та не продовжив контракт з директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою, звинувативши АОЗ у неспроможності вчасно забезпечити фронт озброєнням, хоча статут агенції передбачає таке рішення за Наглядовою радою. Одночасно він звільнив двох членів цієї ради, які підтримали продовження контракту з Безруковою. Центр протидії корупції розцінив це як перевищення повноважень, а НАБУ відкрило досудове розслідування щодо можливого зловживання владою.
У листопаді 2025-го, будучи вже секретарем РНБО, Умєров відкинув свою причетність до корупційної схеми “Мідас”, хоча й підтвердив зустріч із Тимуром Міндічем щодо контракту на бронежилети, який згодом був розірваний через невідповідність продукції вимогам. Попри заклики Громадської антикорупційної ради відсторонити його з посади, Умєров залишався на посаді до 3 серпня 2026 року, отримавши статус свідка у справі.
Реакція політиків та експертів
Критика з боку фракції “Голос”
Деякі колишні соратники Рустема Умєрова по фракції “Голос” висловили критичне ставлення до його призначення. Депутатка Соломія Бобровська назвала це наслідком “кадрової анорексії” команди Президента, вважаючи, що Умєров не володіє необхідними навичками для керівництва СЗР, і очікує аналогічних результатів, як і на попередніх посадах. Вона висловила думку, що Президент шукає зручну посаду для “доброго товариша”.
Застереження від комітету з питань нацбезпеки
Народний депутат Роман Костенко, голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, також вбачає ризики для державного органу у призначенні Умєрова. Він наголосив, що СЗР останніми роками перетворювалася на професійну спецслужбу, і постійні кадрові ротації руйнують її інституційну спроможність. Костенко запропонував знайти для Умєрова політичну посаду в Офісі Президента, якщо він потрібен для переговорів чи окремих доручень, але підкреслив, що СЗР мають очолювати професіонали з досвідом у розвідці.
Натомість, народний депутат Сергій Рахманін з фракції “Голос” у свіжому інтерв’ю для “УП” висловив здивування щодо причетності Умєрова до корупційної схеми, зазначивши, що не мав жодних підстав підозрювати його у подібних діях.
Додаткова інформація
Нерухомість в США та судовий позов
Центр протидії корупції публікував інформацію про те, що родина Умєрових нібито володіє вісьмома об’єктами нерухомості у США, включаючи вілли біля Маямі та квартири у Флориді та Нью-Йорку. Пресслужба РНБО спростовувала ці факти, заявляючи про підготовку “позову для захисту права на правду”. Наразі очікується відповідь від речниці Умєрова Діани Давітян щодо цього питання.
Позиція щодо справи “Мідас”
Після відставки з Міноборони прізвище Умєрова з’явилося у справі “Мідас”, де бізнесмену Тимуру Міндічу повідомили про підозру у створенні злочинної організації та відмиванні понад 311 мільйонів гривень. У цьому контексті йшлося про підозру у незаконному впливі на Умєрова з боку Міндіча, щоб той прийняв бронежилети компанії “Мілікон”. Сам Умєров заперечив свою причетність до схеми, підтвердивши лише зустріч щодо контракту на бронежилети, який, однак, був розірваний.
