Європейський Союз опинився на роздоріжжі у питанні продовження санкцій проти Росії, оскільки Франція та Словаччина продовжують чинити опір, вимагаючи виключення російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова зі списку осіб, на яких поширюються обмежувальні заходи. Ця вимога Франції, як повідомляється, пов’язана з бажанням досягти угоди з Азербайджаном щодо звільнення французьких громадян, що підкреслює складний взаємозв’язок між санкційною політикою ЄС та національними інтересами держав-членів. Ситуація настільки критична, що дія санкцій була екстрено продовжена лише на один тиждень, а дипломати ЄС відчайдушно шукають вихід із глухого кута, зібравшись на чергове засідання послів 27 країн-членів 18 вересня.
Аналіз ситуації та можливі компроміси
Ірландське головування в Раді ЄС та Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) запропонували компромісний варіант, який передбачає збереження Усманова у списку санкцій, але з послабленням деяких обмежень, зокрема щодо замороження активів та заборони на в’їзд до ЄС. Цей крок спрямований на пошук балансу між жорсткою позицією щодо агресії Росії та потребою врахувати індивідуальні запити країн-членів.
Розкол серед країн-членів ЄС
Як стало відомо виданням, деякі країни, такі як Німеччина та Італія, висловлюють готовність розглянути прохання Франції, однак значна кількість інших держав зберігають скептицизм, побоюючись, що використання санкцій як інструменту для досягнення національних цілей може створити небезпечний прецедент. Третя група країн категорично виступає проти будь-яких кроків, які можуть призвести до послаблення режиму санкцій, розглядаючи це як підрив єдності та ефективності спільних дій проти Росії.
“Якщо держави-члени почнуть послаблювати санкції та згладжувати їхні гострі кути, це створить правовий прецедент, який стане дуже корисним для інших олігархів, що оскаржують санкції ЄС у суді”, – зазначив один із дипломатів ЄС, підкреслюючи складність пошуку рішення, яке задовольнило б усі сторони.
Контекст санкційної політики щодо Росії
Алішер Усманов, відомий своїми давніми бізнес-інтересами в Росії та зв’язками з Володимиром Путіним, перебуває під санкціями ЄС з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Цього тижня посли ЄС знову не змогли досягти консенсусу щодо продовження персональних санкцій, що вказує на триваючі розбіжності у підходах країн-членів.
Історична перспектива
Попереднє продовження дії персональних санкцій відбулося 14 березня, коли Словаччина також наполягала на виключенні з списку російських олігархів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Французька сторона, своєю чергою, 12 вересня надала пояснення щодо причин свого бажання зняти санкції з Усманова. 16 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у своєму виступі в Європарламенті наголосила на необхідності продовження санкцій проти Росії.
Позиція міжнародних партнерів
За даними Financial Times, Франція розглядає можливість включення до списку санкцій осіб, які надають підтримку російській агресії, проте наразі акцент робиться на пошуку компромісу щодо Усманова.
Подальші кроки
Ситуація залишається напруженою, і результати майбутніх переговорів послів 18 вересня матимуть вирішальне значення для майбутнього санкційної політики ЄС щодо Росії.
Джерела, на які посилається “Європейська правда”, зазначають, що головною проблемою є спроба Франції використати механізм санкцій для досягнення своїх національних інтересів, що викликає занепокоєння у частини країн-членів щодо можливого послаблення загальної європейської політики.
