Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Дущик наголосив на значному внеску українців у функціонування польської економіки, підкресливши, що їхня відсутність була б відчутною в багатьох сферах. Він навів приклад, що без українських працівників час очікування на автобус міг би збільшитися вдвічі, оскільки саме вони заповнюють дефіцит робочої сили на польському ринку праці. Дущик висловив думку, що значна частина польської економіки залежить від українських біженців та інших громадян України, які проживають у Польщі, і попередив, що раптова відсутність українців могла б призвести до зупинки економіки. Ця заява пролунала на тлі обговорення пропозиції партії “Право і справедливість” щодо депортації непрацюючих чоловіків призовного віку з України.
Критика популістських ідей
Аналіз пропозиції “ПіС”
Дущик розкритикував ідею партії “Право і справедливість” щодо депортації непрацюючих чоловіків з України призовного віку, назвавши її популістською. Він зазначив, що ті, хто не працює, часто є людьми, які доглядають за дітьми з інвалідністю або проходять реабілітацію після поранень на фронті. Речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Кароліна Галецька також заявила, що 95% чоловіків з України працюють у Польщі легально, підкреслюючи, що ідеї “ПіС” є популізмом.
“Насправді ті, хто не працює в Польщі, – це люди, які доглядають за своїми дітьми з інвалідністю, або поранені на фронті, які проходять реабілітацію в Польщі”, – сказав він.
Прогнози щодо повернення українців
Демографічні та економічні чинники
Відповідаючи на запитання про можливе повернення біженців в Україну після закінчення війни, Дущик зазначив, що це передбачуваний процес, схожий на той, що спостерігався в інших країнах. Він пояснив, що тенденції можуть змінюватися, оскільки мігранти пускають коріння в приймаючому суспільстві: діти йдуть до школи, вивчають мову, а дорослі знаходять роботу. Згідно з його словами, ймовірність повернення до України без сильних стимулів є низькою, особливо враховуючи переваги країни-члена ЄС, якою є Польща, порівняно з Україною, яка переживає кризовий період.
“Буває, що ті, хто заявляє “я залишаюся”, – виїжджають, бо щось трапляється. А ті, хто каже: “Я виїду, щойно закінчиться війна”, – залишаються. Звісно, ці тенденції змінюються з кожним місяцем, оскільки корені, які вони пускають у приймаючому суспільстві, в даному випадку польському, стають дедалі глибшими. Якщо хтось віддав своїх дітей до школи, вони вивчають польську мову, якщо людина працює на ринку праці, то ймовірність того, що вона повернеться до України без сильного стимулу до повернення, є практично дуже низькою”, – зазначив він.
Опитування та громадська думка
Пропозиція партії “Право і справедливість” щодо висилки українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи, отримала підтримку понад 67% поляків. Ця тема викликала широку дискусію серед політиків та громадськості, що свідчить про її актуальність та чутливість.
- Українці відіграють ключову роль у заповненні дефіциту робочої сили в Польщі.
- Відсутність українців може суттєво вплинути на функціонування польської економіки.
- Пропозиції щодо депортації українців призовного віку розглядаються як популізм.
- Прогнозується низька ймовірність масового повернення українців додому після війни через економічні та соціальні чинники.
Дущик підсумував, що ймовірність повернення багатьох українців додому є невисокою, хоча можливі певні коливання, але їхні життєві інтереси, ймовірно, залишатимуться в Польщі.
