Відновлення України після руйнівної війни, що розв’язала Росія, вимагатиме колосальних фінансових вливань, які вже перевищили 600 мільярдів доларів США. Оскільки перспективи отримання репарацій від агресора в найближчому майбутньому залишаються невизначеними, основним джерелом фінансування відбудови стане іноземний капітал. В умовах гострої потреби в інвестиціях, будь-які дискусії щодо механізмів перевірки або скринінгу іноземних інвестицій можуть здатися недоречними, адже здається, що Україна не може дозволити собі розкіш відбирати вкладення, яких і так бракуватиме.
Ризики та необхідність скринінгу інвестицій
Стратегічні мотиви інвесторів
Однак, за вкрай необхідними капіталовкладеннями, спрямованими на відбудову України та отримання законного інвестиційного прибутку, можуть ховатися зовсім інші мотиви. Наприклад, потенційний інвестор може мати на меті придбання стратегічно важливих підприємств для отримання доступу до критично важливих технологій, які згодом можуть бути використані на шкоду Україні, або ж доведення підприємства до банкрутства з метою послаблення позицій України на світових ринках. Тому винятково важливо встановити справжню мотивацію інвестора ще на етапі укладання угоди.
Основною метою запровадження процедури скринінгу іноземних інвестицій є саме запобігання ситуаціям, коли угоди створюють загрози національній безпеці, проте критично важливо, аби ця процедура не створювала надмірних обтяжень для сумлінних інвесторів.
Європейський вектор у формуванні скринінгової політики
Важливим кроком на шляху до гармонізації українського законодавства з європейськими нормами стало відкриття Україною переговорного кластера “Зовнішні відносини” в рамках процесу вступу до Європейського Союзу. Цей процес передбачає адаптацію національного законодавства до Регламенту ЄС 2019/452, що регулює процедури скринінгу прямих іноземних інвестицій. На жаль, прогрес у цій сфері поки що не є значним; хоча минулого року було зареєстровано два законопроєкти, цього року підготовлено та обговорено з міжнародними партнерами новий, доопрацьований законопроєкт, який очікує на реєстрацію. Очікується, що повноцінна робота системи скринінгу інвестицій за європейськими стандартами, враховуючи необхідність розгляду в парламенті та розробки підзаконних актів, розпочнеться не раніше початку 2028 року.
Оновлення європейського законодавства та його наслідки
Паралельно з цим, на початку 2028 року набудуть чинності оновлені зміни до згаданого європейського регламенту, які посилять вимоги до скринінгу інвестицій. Якщо зараз країни ЄС мають певну самостійність у визначенні потреби у скринінгу, то майбутні правила передбачатимуть глибшу гармонізацію національних законів та посилену координацію між державами-членами. Зокрема, обов’язковій перевірці підлягатимуть інвестиції в оборонний сектор, виробництво товарів подвійного призначення, критичні технології (штучний інтелект, квантові технології, напівпровідники), видобувну галузь, аерокосмічну, енергетичну, транспортну галузі, цифрову інфраструктуру, фінансову систему та виборчу інфраструктуру.
- Перегляд правил розширює сферу застосування за межі прямих іноземних інвестицій, охоплюючи внутрішньоєвропейські інвестиції компаній, кінцевими власниками яких є нерезиденти ЄС.
- Уніфікуються параметри перевірки в межах усього Європейського Союзу.
- Розширюється перелік факторів ризику, що враховуватимуться під час оцінки.
Додатково, при оцінці інвестицій враховуватимуться не лише галузеві аспекти, але й кінцеві власники, афілійовані компанії, можливий контроль з боку третіх країн, санкційні обмеження, прозорість структури власності, потенційні зобов’язання перед іноземними розвідувальними службами, а також ризик використання інвестицій для підтримки військового потенціалу третіх країн. Враховуючи ці тенденції, українська система скринінгу має бути націлена на гармонізацію з оновленою законодавчою базою ЄС, що дозволить не лише виконати вимоги євроінтеграції, але й одразу створити систему, сумісну з майбутніми правилами Європейського Союзу.
Зважаючи на початок нового політичного сезону, надзвичайно важливо не відсувати на другий план рішення, які спрямовані на збереження економічної безпеки України та є невід’ємними складовими процесу європейської інтеграції.
