Японія впроваджує новий підхід до регулювання штучного інтелекту, розробляючи “кодекс принципів”, який вимагатиме від компаній, що працюють з ШІ, дотримуватися певних стандартів або пояснювати свої відхилення. Ця ініціатива, що отримала назву “дотримуйся або поясни”, стосуватиметься як японських, так і іноземних компаній, які ведуть діяльність на території країни. Згідно з повідомленнями, документ матиме рекомендаційний характер, але передбачатиме обов’язкове розкриття інформації щодо моделей ШІ, джерел навчальних даних та методів їх збору, що спрямоване на підвищення прозорості та відповідальності у цій сфері, що стрімко розвивається.
Ключові принципи японського кодексу
Проєкт японського кодексу принципів базується на трьох основних засадах, спрямованих на створення більш етичного та прозорого середовища для розвитку штучного інтелекту.
- Перший принцип зобов’язує компанії публікувати детальну інформацію про моделі генеративного ШІ, які вони використовують, включаючи джерела навчальних даних та методи їх збору. Ця інформація має бути доступною для широкого загалу, хоча розкриття конфіденційних відомостей залишається необов’язковим.
- Другий принцип фокусується на взаємодії з правовласниками. Компанії повинні будуть надавати відповіді на запити від тих, хто підозрює порушення авторських прав, зокрема, підтверджувати або спростовувати використання конкретних вебсторінок у навчальних наборах даних.
- Третій принцип стосується роботи з користувачами. Системи та сервіси, що використовують ШІ, повинні будуть надавати користувачам, які висловлюють занепокоєння щодо можливих порушень авторських прав, необхідну інформацію для вирішення їхніх питань.
Ця комплексна система принципів покликана вирішити зростаюче занепокоєння щодо використання текстів та зображень для навчання моделей ШІ без належного дозволу, що створює ризики порушення авторських прав у контексті широкого розповсюдження генеративного ШІ.
Мета та перспективи регулювання ШІ в Японії
Метою впровадження цього кодексу є забезпечення балансу між інноваційним розвитком у сфері штучного інтелекту та ефективним захистом прав інтелектуальної власності.
Хоча документ не має обов’язкової юридичної сили, він створює потужний механізм громадського контролю та може стати фундаментом для майбутніх законодавчих ініціатив. Подібні підходи до регулювання ШІ вже розглядаються в інших країнах. Наприклад, Європейський Союз активно працює над AI Act, який має на меті створити всеохоплюючу нормативну базу для штучного інтелекту. Подібні кроки Японії свідчать про глобальну тенденцію до пошуку збалансованих рішень у сфері регулювання ШІ, що дозволить максимально використати потенціал технологій, мінімізуючи при цьому пов’язані з ними ризики.
Погляд Влада Черевко, який цікавиться технологіями з початку 2000-х і регулярно пише про них, на цю ініціативу є особливо цінним, адже він може оцінити її з точки зору довгострокового розвитку галузі та потенційного впливу на майбутні технологічні тренди. Його спостереження за світовими технологічними новинами дозволяють порівняти японський підхід з іншими міжнародними практиками.
Запровадження таких принципів може стимулювати компанії до більш відповідального ставлення до розробки та застосування ШІ, сприяючи формуванню довіри до цих технологій з боку суспільства та правовласників. Це, своєю чергою, може позитивно вплинути на подальший розвиток інновацій у цій галузі.
