Питання посилення повітряного простору України набуває нових стратегічних викликів на тлі постійної інтенсифікації ворожих повітряних атак та технічних обмежень західного озброєння. Під час недавньої зустрічі з представниками медіа президент України Володимир Зеленський наголосив на гострій необхідності суттєвого нарощування бойової авіації у повітрі, оскільки поточні показники присутності винищувачів F-16 не покривають усіх реальних потреб оборони через об’єктивні експлуатаційні нюанси.
Ключові виклики експлуатації та потреба в реновації авіапарку
Головною причиною того, чому наявних на папері літаків недостатично для постійного патрулювання українського неба, є їхній поважний технічний вік та необхідність регулярного обслуговування. Технічний стан багатоцільових винищувачів вимагає постійних відновлювальних робіт, через що значна частина авіапарку періодично виводиться з активного бойового чергування.
На сьогодні нам потрібно в два з половиною рази більше літаків одночасно в небі, ніж та кількість, яку ми застосовуємо. Тобто в нас на паперах все це є, але вони постійно в реновації, тому що F-16 не молоді.
Аспекти матеріально-технічного забезпечення та міжнародна підтримка
Окрім самого технічного обслуговування платформ, критично важливим чинником залишається безперебійне постачання боєкомплектів для виконання спеціалізованих завдань, зокрема знищення повітряних цілей нового типу.
- Необхідність збільшення кількості боєздатних машин у співвідношенні у 2,5 раза для перекриття оперативних потреб.
- Забезпечення винищувачів величезними обсягами боєприпасів — зокрема, близько 800 тисяч снарядів на пів року для протидії реактивним дронам.
- Підготовка до майбутнього засідання у форматі Рамштайн задля узгодження нових пакетів допомоги від міжнародних партнерів.
- Робота з американською та європейською сторонами над вирішенням лімітів використання та постачанням дефіцитних ресурсів ППО і авіації.
Аналізуючи поточну ситуацію, експерти зазначають, що успішне функціонування авіаційних підрозділів залежить не лише від політичних рішень про передачу нових бортів, але й від налагодження довготривалих логістичних ланцюжків ремонту та постачання амуніції.




