Сплеттер, піджанр фільмів жахів, що досяг піку своєї популярності у 1970-1980-х роках, зосереджується на візуальному шоці, а не на психологічній глибині. Натомість він пропонує рясні, реалістично зображені кров та нутрощі, які займають значну частину екранного часу. Це контрастує з сучасними артхаусними жахами, які, відверто кажучи, починають набридати своєю одноманітністю. Режисер Елай Рот у своєму фільмі “Морозивник” / Ice Cream Man пропонує сплеттер у найчистішій формі – мерзенний, кривавий, з безглуздим сюжетом, невідомими акторами та відчуттям, що стрічка явно запізнилася років на двадцять, а то й п’ятдесят.
Аналіз фільму “Морозивник” / Ice Cream Man
“Морозивник” / Ice Cream Man – це сплеттер у найчистішій формі. Мерзотний, кривавий, з безглуздим сюжетом, акторами, про яких ви скоріше за все ніколи не чули, і чітким відчуттям, що стрічка запізнилася в кращому разі років на 20, в гіршому – на всі 50.
Сюжет та персонажі
Події розгортаються в ідеалізованому американському передмісті Бейлін-Бей, де літня ідилія переривається появою моторошного Морозивника (Арі Міллен) за кермом таємничого фургончика. Він безкоштовно роздає дітям морозиво, яке перетворює їх на кровожерливих божевільних, чия мета – жорстоко вбивати дорослих. Головний герой, школяр Джаред (Чарлі Зельцер), рятується завдяки непереносимості лактози. Разом зі своєю сестрою Ліззі (Сара Ебботт) та іншими неінфікованими дітьми він намагається вижити в містечку, що перетворилося на криваву баню. Варто зазначити, що це оригінальний проєкт Рота, а не ремейк чи екранізація коміксів.
Режисерський стиль та експерименти
Елай Рот, відомий своїми трилерами, повертається до свого фірмового стилю, знімаючи фільм, що викликає одночасно нудоту та нервовий сміх. “Морозивник” / Ice Cream Man не намагається бути серйозним, пропонуючи набір гротескних, абсурдних смертей, які нагадують криваву версію “Сам удома” / Home Alone або класичних мультфільмів Looney Tunes. Однак, надмірне насильство, що займає майже третину хронометражу, з часом перестає дивувати, перетворюючись на одноманітне видовище. Рот намагався наслідувати успіх франшизи “Жахаючий” / Terrifier, але, на відміну від Арта Клоуна, Морозивник Арі Міллена позбавлений харизми.
Використання штучного інтелекту
Найбільшим недоліком фільму є надмірне використання генеративного штучного інтелекту (ШІ), навіть у моментах, де він абсолютно зайвий. Сцени, згенеровані ШІ, виглядають пластиково та неприродно, руйнуючи атмосферу олдскульного грайндхаусу. Зокрема, ключовий флешбек, що розкриває історію походження лиходія, був відданий на відкуп ШІ-студії Dark Half, що виглядає надзвичайно дешево. Відсутність дисклеймера про використання ШІ в титрах є нечесною щодо глядачів.
Слабкі сторони та потенціал
Фільм остаточно розвалюється у третьому акті, де спроба додати лору та пояснити мотивацію Морозивника виглядає притягнутою за вуха та вбиває динаміку. Замість катарсису – нудна експозиція та плаский, невдалий фінал. Критично не вистачає персонажів, діалоги примітивні, а дорослі поводяться нерозумно. На відміну від кращих зразків слешерів, тут немає соціального коментаря чи психологічного підтексту, лише безкінечна кількість крові.
Висновок
“Морозивник” / Ice Cream Man міг би стати чудовою чорною комедією, але через режисерську лінь, відсутність душі, використання ШІ та одноманітність, він перетворився на фільм, що виснажує, а не розважає. Це як з’їсти ціле відро дешевого морозива: спочатку смачно, потім – нудота. Попри це, стрічка, ймовірно, знайде свого глядача серед хардкорних фанатів Елая Рота та любителів безглуздого, безсюжетного кривавого трешу. Фільм не підійде тим, хто шукає логіку, хороший сценарій чи справжній жах.
- Деякі вбивства справді креативні та абсурдно смішні.
- Діти-актори непогано справляються зі своїми ролями.
- Динамічна 30-хвилинна сцена різанини в школі.
- Надмірне використання генеративного ШІ виглядає жахливо та дешево.
- Сюжет швидко вичерпує себе.
- Спроба додати передісторію Морозивника збиває темп.
- Абсолютна відсутність емоційної глибини чи змісту.
Фільм підійде виключно хардкорним фанатам творчості Елая Рота та любителям безглуздого, безсюжетного кривавого трешу. Якщо ви шукаєте логіку, хороший сценарій чи справжній жах – вам точно не сюди.
