Відключення електроенергії на тимчасово окупованих територіях запускають ланцюгову реакцію, що призводить до зупинки насосних станцій, зникнення води, проблем з роботою магазинів, зв’язком та транспортом. Останні події на окупованих частинах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей наочно демонструють, наскільки залежною стала базова інфраструктура від стабільності енергосистеми. Редакції, що входять до Relocated Media Cluster DII-Ukraine, ретельно стежать за ситуацією на окупованих територіях та підтримують зв’язок із місцевим населенням, прагнучи не лише зібрати інформацію про масштаби комунальних проблем, а й зрозуміти, як самі люди сприймають життя без елементарних благ на тлі регулярних ударів Сил оборони України. Зібрані дані свідчать про відсутність однозначної відповіді, адже настрої суттєво відрізняються залежно від регіону та особистих поглядів мешканців, проте спільним залишається критична проблема відсутності системної комунікації з боку України, що залишає українців сам на сам із необхідністю шукати пояснення подій в інформаційному середовищі, яке часто контролюється Росією.
Наслідки блекаутів на окупованих територіях
Донецька область: від води за графіком до психологічного повернення у 2022 рік
- У Маріуполі, згідно з планами окупаційної влади, з 6 до 10 серпня мали відбуватися щоденні відключення електроенергії з 14:00 до 18:00, проте вони виявилися хаотичними.
- Це безпосередньо впливає на водопостачання, оскільки без електрики не функціонують насосні станції, які подають воду зі Старокримського водосховища.
- Ситуація ускладнюється вже наявною водною кризою, спричиненою нестабільною роботою насосного обладнання, що призводить до слабкого тиску води або її повної відсутності в деяких будинках, зокрема на верхніх поверхах.
- Мешканцям пропонують набирати технічну воду з резервуарів, відкритих кранів або чекати на автоцистерни.
- Схожа проблема спостерігається і в інших окупованих містах Донеччини, де окупаційна адміністрація заявила про скорочення подачі води на п’ять днів через ремонт мереж.
- Для Донецька та низки інших міст вода за графіком раз на кілька днів стала звичною реальністю.
- Майже 150 тисяч мешканців Донецька залишилися без електрики через відключення 609 підстанцій у Київському, Куйбишевському, Петровському та Кіровському районах.
- Особливу тривогу викликають події в Маріуполі після потужних нічних ударів 3–5 серпня, коли зникли електрика, вода та інтернет. Люди, з якими вдалося поспілкуватися, вперше за тривалий час відчували сильний страх, для частини мешканців це стало психологічним поверненням до весни 2022 року, спричиняючи панічні атаки.
- Цей аспект, що має серйозні психологічні наслідки, неможливо побачити лише зі статистики відключень.
Запорізька область: від комунального невдоволення до перших протестів
- Окупаційна адміністрація Запорізької області визнала критичною ситуацію з водопостачанням через блекаут.
- У Мелітополі та інших населених пунктах спостерігалися одночасні перебої зі світлом і водою, магазини не завжди запускали генератори, а в Енергодарі через проблеми з транспортом люди частіше користувалися велосипедами.
- У селі Балки комунальна криза призвела до публічного протесту, в якому брали участь переважно пенсіонери, що близько двох місяців жили з проблемами води та електрики.
- Обговорюється колективне звернення до російської Генпрокуратури зі скаргами на окупаційних чиновників.
- Змінюється тон дискусій: серед проросійськи налаштованих мешканців дедалі частіше лунають заклики до миру, а комунальні проблеми пояснюються українськими ударами.
- Голосів проукраїнськи налаштованих мешканців у відкритих соціальних мережах практично не чути через небезпеку публічного висловлювання таких поглядів.
- Відчувається загальний страх перед тим, що відбуватиметься взимку, якщо комунальна ситуація продовжить погіршуватися.
Херсонська область: “мадярчики на роботу летять”
- На окупованій частині Херсонської області перебої з електропостачанням спричиняють проблеми з водою через нестабільну роботу насосних станцій.
- Мешканці з проукраїнськими поглядами ставляться до українських ударів із розумінням, називаючи українські дрони “мадярчиками” і говорячи: “мадярчики на роботу летять”, готові терпіти пов’язані з цим незручності.
- Водночас побутова ситуація ускладнюється: у сільській місцевості зростає кількість людей, які відчувають нестачу продуктів.
- Проросійськи налаштовані мешканці покладають відповідальність за проблеми на Україну.
- Існує й третя, менш визначена група, в середовищі якої починають обговорювати можливу відповідальність за співпрацю з окупантами після повернення української влади.
- Попри відмінності, усі групи об’єднує сильне невдоволення окупаційними адміністраціями, які виявляються нездатними стабільно забезпечувати населення базовими послугами.
Луганщина: енергосистема працює з перевантаженням
- Місцеві енергетики на окупованій Луганщині закликають населення скорочувати споживання електроенергії у пікові години через перевантаження системи на тлі спеки.
- Ця ситуація підтверджує загальну тенденцію: система має дедалі менший запас міцності, а будь-яке серйозне порушення електропостачання швидко позначається на інших сферах життя.
Комунальна криза на окупованих територіях — це також комплексна інформаційна проблема, що вимагає системної комунікації з боку України, яка б пояснювала ситуацію, надавала рекомендації щодо безпеки та давала відчуття підтримки.
Комунальна криза — це також інформаційна проблема
- Спостереження редакцій Relocated Media Cluster свідчать, що комунальні проблеми на окупованих територіях не можна розглядати ізольовано; електрика, водопостачання, зв’язок, транспорт, доступ до продуктів та психологічний стан людей тісно взаємопов’язані.
- Окупаційні адміністрації реагують переважно в ручному режимі, запроваджуючи графіки, організовуючи підвіз води, закликаючи людей економити ресурси та “терпіти”, що викликає все більше роздратування навіть у частини населення, яка не має проукраїнських поглядів.
- Для України існує окремий виклик: людям на окупованих територіях потрібні не лише новини про події, а й зрозумілі пояснення, рекомендації щодо безпеки та відчуття, що держава продовжує спілкуватися з ними.
- Поки така системна комунікація відсутня, інформаційний вакуум заповнюється ресурсами окупантів, чутками та власними інтерпретаціями людей, що збільшує ціну цього вакууму зі зростанням складності умов життя на ТОТ.
Кластер релокованих медіа (Relocated Media Cluster) — це ініціатива громадської організації “DII-Україна”, запущена у січні 2025 року. Проєкт створений для системної фінансової, інституційної та експертної підтримки українських редакцій із Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та інших регіонів, які через війну виїхали з рідних міст, але продовжують працювати для аудиторії в окупації.
