Активність російських спецслужб у Франції, спрямована на втручання у майбутні президентські вибори 2027 року, стає дедалі очевиднішою та нахабнішою. Останні випадки, що стосуються французького політика Рафаеля Глюксманна та колишнього прем’єр-міністра Едуара Філіппа, свідчать про чітку мету Кремля – посіяти розбрат, дискредитувати потенційних опонентів Марін Ле Пен та, зрештою, забезпечити їй перемогу. Це не просто поодинокі акції, а частина добре скоординованої кампанії, що використовує найсучасніші методи дезінформації.
“Шторм-1516”: нова зброя Кремля у французькій політиці
Дискредитація як головний інструмент
Європейський депутат Рафаель Глюксманн, кандидат у президенти Франції, відкрито заявив про те, що став мішенню групи “Шторм-1516”, яка перебуває під прямим контролем російської військової розвідки ГРУ. Ця мережа організувала цілеспрямовану кампанію дезінформації, яка включала публікацію фейкової статті на вебсайті, що імітував популярний новинний портал Blast, та поширення дипфейкового відео в соціальних мережах. Суть атаки полягала у спробі дискредитувати Глюксманна та його партнерку, відому французьку журналістку Леа Саламе, звинувативши її у спробі підкупу журналістів для створення позитивного іміджу політика.
За словами Глюксманна, його ворожість не лякає, а навпаки, мотивує та підтверджує правильність боротьби проти кремлівських поплічників, які намагаються похитнути французьку демократію.
Ця тактика, яку Глюксманн називає “типовим методом роботи російських служб по всій Європі”, має на меті поширення “повної брехні” для очорнення політичних опонентів.
“Цей напад – лише натяк на те, що має відбутися. Виборча кампанія 2027 року буде позначена масованим втручанням”, – переконаний Рафаель Глюксманн.
Едуар Філіпп: друга жертва російської агресії
Тижнем раніше від подібної атаки постраждав ще один кандидат у президенти – колишній прем’єр-міністр та чинний мер Гавра Едуар Філіпп. Щодо нього в соціальних мережах поширювалася неправдива інформація про стан його здоров’я, що нібито унеможливлювало б виконання президентських повноважень.
Співрозмовники AFP з французьких спецслужб підтвердили, що обидві операції були викриті, однак мали “відносно низький рівень розголосу” в соціальних мережах. Водночас, рівень якості згенерованого відео у випадку атаки на Глюксманна був настільки високим, що визначення підробки стало “досить складним” завданням.
Стратегічна мета Кремля: перемога Марін Ле Пен
Чому Філіпп і Глюксманн – небезпечні для Ле Пен?
Вибір цілей для російських інформаційних атак не є випадковим. Попри лідерство Марін Ле Пен у соціологічних опитуваннях, Едуар Філіпп вважається її найнебезпечнішим противником. Як колишній прем’єр-міністр, він асоціюється з “золотим часом” макронізму, але водночас зумів дистанціюватися від негативних аспектів правління чинного президента. Його рейтинг підтримки у першому турі становить 17-19%, а у другому турі він має найменше відставання від Ле Пен, часто в межах статистичної похибки. Одне з опитувань показує, що перевага Ле Пен над Філіппом становить лише 51% проти 49%.
Рафаель Глюксманн, хоча й має нижчу підтримку у першому турі (9-11%), стає небезпечним опонентом у другому турі. Він може мобілізувати голоси як лівих, так і центристських виборців. Навіть ще до того, як Ле Пен отримала можливість балотуватися, опитування прогнозували, що у другому турі Глюксманн міг би отримати близько 45% голосів проти 55% у Жордана Барделла, якого тоді вважали кандидатом від ультраправих.
Найбільш комфортним сценарієм для Ле Пен був би вихід у другий тур проти лідера ультралівої “Нескореної Франції” Жана-Люка Меланшона. У такому випадку, згідно з усіма опитуваннями, вона мала б переконливу перемогу з результатом 70% проти 30%. Кремль, схоже, прагне забезпечити саме такий розвиток подій.
Чи потрібна Ле Пен допомога РФ?
Виникає питання, наскільки Марін Ле Пен потребує російської допомоги, адже активне втручання РФ може мати зворотний ефект. Однак, досвід парламентських виборів 2025 року демонструє, що фактор суспільного неприйняття радикалів може докорінно змінити результати. Тоді партія Ле Пен “Національне об’єднання” мала шанси на перемогу, але об’єднання всіх інших політичних сил змогло не допустити цього, що призвело до третього місця для ультраправих.
Попри спроби Ле Пен позбутися токсичного іміджу, ймовірність повторення такого сценарію на президентських виборах 2027 року є високою. Тому, враховуючи важливість виборів у Франції для Кремля, вони воліють не ризикувати та максимально збільшити шанси на перемогу своєї кандидаткі.
Захист виборів від іноземного втручання
Новий законопроєкт як відповідь
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню очікує “дуже гострого” втручання у виборчі процеси, як президентські, так і регіональні. З огляду на це, уряд Франції розробив законопроєкт про захист виборів від іноземного втручання. Документ передбачає покарання за електоральні фейки у вигляді трьох років позбавлення волі та штрафу у 45 тисяч євро, з можливим збільшенням терміну до шести років, якщо буде доведено, що інформація поширювалася на користь іноземної організації.
Законопроєкт також передбачає прискорений судовий розгляд справ про виборчі фейки, що дозволить оперативно видаляти такий контент. Розгляд документа розпочнеться 20 жовтня, і є шанси на його ухвалення до кінця року.
Однак, попри ці заходи, нинішні інформаційні спецоперації свідчать, що Росія не відмовляється від планів втручання у французькі вибори. Чи будуть нові спроби більш вдалими і чи зупинить їх новий закон – покаже час.
