Генеральний директор Anthropic Даріо Амодей відстоює свою позицію щодо штучного інтелекту (ШІ), заперечуючи звинувачення у надмірному песимізмі щодо майбутнього галузі. Його заяви, спрямовані на обговорення ризиків ШІ та необхідності його регулювання, викликали критику з боку інвестора Гевіна Бейкера, який вважає, що Амодей сприяє формуванню негативної громадської думки щодо ШІ в Сполучених Штатах та створює перешкоди для розвитку інфраструктури, такої як центри обробки даних. Однак, Амодей стверджує, що його комунікація є збалансованою, висвітлюючи як потенційні переваги, так і ризики, і що уривки з його виступів, що потрапляють у соціальні мережі, часто вириваються з контексту та непропорційно підкреслюють негативні аспекти для збільшення залученості. Він також зауважив, що його мотивацією для написання книги “Machines of Loving Grace” було бажання представити більш надихаючу візію того, як ШІ може позитивно трансформувати світ.
Аналіз позиції Даріо Амодея
Голова Anthropic визнає існування негативного ставлення до ШІ серед громадськості, проте він не вважає, що це є наслідком його заяв чи застережень інших лідерів галузі. На його думку, корені цієї проблеми сягають глибше і пов’язані з кризою довіри до корпорацій, урядів та технологічного сектору загалом. Він пояснює це тривалою історією, де люди завжди підозрюють, що їм намагаються нав’язати нові способи обману, і ШІ є лише черговим етапом цього процесу.
“Я думаю, що це, по суті, криза довіри. Я думаю, що звичайні люди не довіряють компаніям, урядам чи технологічній галузі та завжди підозрюють, що ми вигадуємо якийсь новий спосіб їх обдурити. Причини цього сягають десятиліть у минуле, і ШІ – лише остання їхня ітерація”.
Амодей вважає, що найбільш обґрунтована критика стосується невиконаних обіцянок ШІ-компаній щодо принесення користі суспільству. Він наводить приклад, що обіцянка вилікувати рак за допомогою ШІ є кліше, і справжні зміни відбудуться лише тоді, коли будуть представлені фактичні методи лікування.
Перспективи регулювання ШІ
Щодо регулювання, Даріо Амодей зазначає, що існує спрощений підхід, поширений у Кремнієвій долині, де регулювання асоціюється з “регуляторним захопленням” та концентрацією влади. Однак, він не поділяє цієї точки зору, підкреслюючи, що для багатьох людей поза межами цієї “бульбашки” регулювання є механізмом обмеження корпоративної влади та захисту інтересів звичайних громадян.
Амодей розглядає ШІ як “структурну” технологію, яка за своєю природою прагне до концентрації влади, що не пов’язано з регуляторними заходами, а радше з ефектами масштабування. Він вважає, що відкриті моделі лише частково вирішують цю проблему, переміщуючи концентрацію влади до тих, хто має значні обчислювальні ресурси. Натомість, він переконаний, що впровадження правильних “правил дорожнього руху” може одночасно вирішити кібер- та біологічні ризики, пов’язані з ШІ, обмежити владу провідних компаній та надати простір для розвитку відкритих моделей, враховуючи при цьому специфічні ризики, які вони несуть.
Важливо зазначити, що Даріо Амодей раніше закликав до регулювання ШІ на кшталт авіації та фармацевтики, підкреслюючи необхідність комплексного підходу до управління цією потужною технологією. Крім того, він висловив думку, що головною загрозою для ШІ є не відкриті моделі, а політичний та економічний вплив Китаю.
- Необхідність збалансованого висвітлення переваг та ризиків ШІ.
- Криза довіри як основна причина негативного ставлення до ШІ.
- Регулювання як інструмент обмеження влади корпорацій та захисту громадян.
- Структурна природа ШІ та тенденція до концентрації влади.
- Заклик до комплексного регулювання, подібного до регулювання авіації та ліків.
