Чорне море, колись символ української морської ініціативи, стає ареною нової, небезпечної гри, де Росія, засвоївши уроки, прагне повернути собі втрачені позиції. Розробка безекіпажних катерів (БЕК) Україною спричинила значні успіхи, відтіснивши російський флот і повернувши контроль над торговельними шляхами. Проте, ця перевага тепер перебуває під загрозою, оскільки агресор активно нарощує власне виробництво морських дронів, наслідуючи українські методи та адаптуючи їх для своїх цілей. Це створює реальну загрозу для прибережних зон, яка виходить за межі повітряних атак, адже росіяни обладнують свої БЕКи різноманітним озброєнням – від дронів-камікадзе до зенітно-ракетних систем.
Історичний контекст та радянська спадщина
Від “Скатів” до “Клавесинів”: ранні спроби освоєння автономних підводних апаратів
Росіяни розпочали розробку безекіпажних катерів та автономних незаселених підводних апаратів (АНПА) задовго до повномасштабного вторгнення. Ще в радянські часи, у 1970-80-х роках, існували унікальні для свого часу АНПА, такі як “Скат” та “Л-2”, призначені для глибинних досліджень та розвідки. Однак, після розпаду СРСР ці розробки фактично припинилися, і лише на початку 2000-х років з’явився винятковий приклад – АНПА “Клавесин-1Р”, прийнятий на озброєння у 2009 році.
Проте, для масового виробництва таких апаратів Росії критично бракувало власної сучасної електроніки та стабільного супутникового зв’язку. Застаріла компонентна база та недосконала навігаційна система ГЛОНАСС створювали значні перешкоди. Через це, у 2010-х роках, Росія була змушена імпортувати французькі безпілотні катери Inspector Mk2 для розвідувальних та патрульних завдань.
Еволюція після 2014 року: від цивільних проєктів до військових амбіцій
Ситуація почала змінюватися після 2014 року. Попри санкції, французькі катери продовжували постачатися, але водночас Росія активно розробляла власні аналоги, перш за все для цивільних потреб. Паралельно розвивалися й підводні апарати, серед яких були як дослідницькі, так і бойові моделі, на кшталт АНПА “Цефалопод” чи “Нерпа”.
Найбільш відомою та загадковою розробкою залишається “Посейдон”, вперше представлений у 2015 році. Його ключова особливість – ядерна силова установка, що теоретично надає необмежену автономність. Однак, жодних підтверджень існування цього підводного човна немає, попри його згадки в російській пропаганді як носія ядерної зброї.
“БЕКи вони використовували хіба що для МЧС, бо там бюджети дозволяли гратися з цим. А для воєнних місій в них є свій великий флот, який коштує шалених грошей. Їм не було сенсу створювати свої БЕКи, адже не було проти чого їх застосовувати. У нас не було флоту, а те що було, перебувало в наших водах. А їхній флот виходив далеко, за свої води і нахабнів, чим ми вдало і користувалися”, – розповідає командир відділення “Чорноморський легіон” спецпідрозділу Ferrrata ГУР МО на позивний “Дев’ятий”.
Шокова терапія та російська відповідь
Втрати Чорноморського флоту як каталізатор змін
Численні втрати російського Чорноморського флоту та домінування українських морських дронів Magura і Sea Baby стали справжнім шоком для агресора. Це змусило російський флот відступити до Криму, а згодом – до Новоросійська, аби зменшити загрозу. Використання відносно дешевих та масових ударних дронів-камікадзе змусило Росію терміново переглянути свою морську стратегію.
Аналітики військово-морського інституту США H I Sutton припускають, що росіяни розпочали розробку власних БЕКів саме після українських атак на Севастополь, використовуючи як прототипи українські катери, які потрапляли до них. “Звичайно якісь катери ми втрачали через несправність системи самознищення або пошкодження. Таке буває. Росіяни їх аналізували, розбирали, копіювали. Потім використовували наші напрацювання для себе і розробляли власні дрони”, – зазначає офіцер ГУР “Хантер”.
Перші російські БЕКи та подальший розвиток
У лютому 2023 року росіяни вперше застосували власний ударний БЕК, який підірвав міст біля Затоки. За даними ГУР, це був саморобний катер з 200 кг вибухівки. Згодом з’явилися інші моделі: “Одуванчик”, “Визир-700”, “Сарган”, “Зефир” та “Мурена 300С”. Деякі з них, як-от “Зефир” та “Мурена 300С”, за розмірами та зовнішнім виглядом сильно нагадували українські “Магури”.
Початково ці катери використовувалися для тренувань, а їхній розвиток у 2024 році відбувався переважно в тіні. Ймовірно, цей період був присвячений вдосконаленню катерів та навчанню операторів. “Загалом у них напрямком БЕКів займається ВМС, “Рубикон” від ГУ ГШ та ФСБ. У 2025 році вони навчали близько 300 пілотів, ми натворили їм пригод і уразили штаб ФСБ і склад БЕКів”, – додає “Дев’ятий”.
У 2025 році російські БЕКи знову привернули увагу. Були представлені нові та модернізовані моделі, зокрема “Мурена”, яка перетворилася на багатоцільову платформу, здатну нести FPV-дрони, міні-торпеди, проводити розвідку та мінувати акваторії. Інший новий БЕК, “Катран”, має алюмінієво-магнієвий корпус і може використовуватися як дрон-камікадзе або платформа для кулемета, торпед і FPV-дронів.
“Ми досліджували деякі їхні БЕКи, зокрема їх “Катран”. Вони їх розвивають, в них є різні версії: з дронами, турелями, камікадзе. Але фактично це наші розробки 2024 року, тому ми добре розуміємо їхні сильні і слабкі сторони”, – каже “Дев’ятий”.
Другий раунд протистояння
Загроза з моря стає реальною
Наприкінці літа 2025 року російські БЕКи вперше уразили значну ціль – середній розвідувальний корабель “Сімферополь”. Ця подія підтвердила реальність загрози від ворожих морських дронів. Протягом 2026 року росіяни неодноразово намагалися атакувати морські цілі в Україні, проте українським силам здебільшого вдавалося нейтралізувати ці спроби.
“Зараз вони тільки готуються. За ці роки ми навчилися нападати на них завдяки БЕКам, а вони – захищатися. Тепер буде навпаки, захищатися буде потрібно нам. Але щоб це зробити, нам потрібна координація. Щоб структури працювали разом: помічали загрози, ліквідували, патрулювали і так далі. Ми не повинні бути роз’єднані”, – наголошує “Дев’ятий”.
Плани Росії та виклики для України
За даними ГУР, російський флот планує отримати понад 150 БЕКів цього року, а державне замовлення може сягнути 230 одиниць. Пріоритетами у розвідці є створення універсальних БЕКів на російських комплектуючих, інтеграція захищеного зв’язку та технологій штучного інтелекту, а також збільшення дальності роботи катерів. Однак, виробництво БЕКів у Росії ускладнюється дефіцитом електронних компонентів через санкції та, ймовірно, відключенням Starlink, який росіяни активно використовували для керування дронами.
“Наступний етап – це буде війна БЕКів. Це вже не майбутнє, це практично теперішній час. І нам вже треба нова доктрина використання БЕКів. Бо якщо ми так і будемо розважатися з тим, що є – ми відстанемо. Зараз у нас рахунок 1:0 на нашу користь. Але все може змінитися. Наступний крок – за ними. І цей крок – підводні дрони. Вони мають добре розвиненні підводні технології, вони вміють робити підлодки. І тому щоб не було 1:1 нам треба кидати усі сили, щоб протистояти цьому. Чи є в нас потрібні для цього розробки? Одному Богу відомо. А Бог на нашій стороні.” – каже “Дев’ятий”.
На думку “Хантера”, розробка малих підводних дронів є складним завданням, і наразі росіянам достатньо наявних засобів для їхніх поточних цілей. “У нас нема таких кораблів чи човнів, на які варто було б витрачати брандери. Для цього вистачить керованого “Шахеда”, на який встановили тепловізійну або нічну камеру. І ми бачимо, як небезпечно зараз стало у морі. Воно перенасичене не морськими, а повітряними суднами. Зараз ті задачі, які вони собі ставлять, вони спокійно виконують повітряними дронами. Бо це масово, у потоці і дешево. А морськими дронами вони тільки навчаються користуватися і дивляться, куди, що і як бити можна”, – пояснює він.
Наразі використання БЕКів росіянами є обмеженим, переважно для патрулювання та розвідки. Іноді російські БЕКи помічають і в європейських водах, що може свідчити про пошук нових цілей. 20 серпня два румунські винищувачі F-16 знищили російський БЕК за 80 морських миль від Констанци. Здебільшого росіяни запускають БЕКи з північного заходу Криму, використовуючи розвідувальні дрони або “Шахеди” як ретранслятори сигналу. Інтенсивність застосування катерів залежатиме від ситуації на полі бою, і Україна має готуватися до цієї загрози, щоб зберегти ініціативу на морі.
