Україна продовжує завдавати точних ударів по логістичних ланцюжках агресора, що призводить до значних проблем для російської військової машини. Нещодавні успіхи Сил оборони України у скороченні власного виробництва авіаційного гасу змусили Росію вдатися до імпорту палива для своїх військових літаків з-за кордону, про що повідомило Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України. Ця ситуація свідчить про ефективність українських дій на фронті та в тилу ворога, що підриває здатність Росії підтримувати свою авіацію в боєздатному стані.
Російська авіація переходить на імпортне пальне
Вимушений імпорт через удари ЗСУ
За даними української розвідки, Росія тимчасово заборонила експорт власного авіаційного палива та закупила значну партію гасу марки Jet A-1. Цей тип палива є аналогом російсько-радянських гасів для газотурбінних авіадвигунів, зокрема марок ТС-1 та РТ. Імпорт Jet A-1 свідчить про критичну нестачу власного виробництва, яка виникла внаслідок ударів українських захисників.
Сумісність та застосування Jet A-1
Іноземне авіапаливо може використовуватися російськими військами як для заправки винищувачів та вантажних літаків, так і для реактивних безпілотних літальних апаратів. Зокрема, Jet A-1 є повністю сумісним з багатьма типами російських військових літаків, що перебувають на озброєнні, включаючи МіГ-29, Су-34, Су-35С, Су-30СМ, Су-57, Су-24М та Ту-95МС. Крім того, це паливо може застосовуватися для заправки реактивних ударних БпЛА “Герань-4” та “Герань-5” з турбореактивними двигунами типу Telefly TJ2000A або їх російськими аналогами ТРД-2000.
“Jet A-1 є повністю сумісним і придатним для використання російськими літаками, що перебувають на озброєнні збройних сил країни-агресора — МіГ-29, Су-34 (НВО), Су-35С, Су-30СМ, Су-57, Су-24М, Ту-95МС (МСМ). Паливо Jet A-1 може застосовуватися для заправки реактивних ударних БпЛА Герань-4 та Герань-5 з турбореактивними двигунами типу Telefly TJ2000A (TF-TJ2000A) або їх російськими копіями ТРД-2000”, – пояснили в ГУР.
Документальні підтвердження використання Jet A-1
Українська розвідка має документальні підтвердження того, що російські військові використовують паливо Jet A-1 навіть у військово-транспортних літаках Іл-76МД-90А. Ці літаки оснащені двигунами ПС-90А-76, для яких завод-виробник рекомендує застосовувати російське паливо ТС-1, що свідчить про гостру потребу та відсутність альтернатив.
Логістика імпорту: “тіньовий флот” у дії
Закупівля та доставка
За даними ГУР, Росія закупила щонайменше 70 тисяч тонн іноземного авіаційного палива, головним чином з Південної Кореї та Єгипту. Для доставки цього критично важливого вантажу були задіяні три танкери так званого “тіньового флоту”, які прибули до російських портів Санкт-Петербурга та Владивостока.
Танкери під санкціями
У розвідці уточнили, що в транспортуванні були задіяні судна HANNA (ІМО 9397456), що ходить під прапором Панами та перебуває під санкціями України; CAPIBARA (ІМО 9267027), що ходить під прапором Індонезії та також під санкціями України; а також російське судно ASTORIA (ІМО 9166314), яке перебуває під санкціями багатьох країн, включаючи Велику Британію, Україну, Австралію, ЄС, Швейцарію та Канаду.
Конкретні поставки
Зокрема, на початку серпня 2026 року танкер ASTORIA доставив 11 тисяч тонн авіапалива марки Jet A-1 із південнокорейського порту Ульсан. Ця поставка була здійснена на замовлення російської компанії “Независимая нефтегазовая компания”, яка також перебуває під українськими санкціями та постачає паливо для потреб армії РФ, ФСБ та інших окупаційних структур. Решта 59 тисяч тонн авіаційного гасу були доставлені з єгипетського порту Ель-Дехейла двома іншими танкерами.
Стратегічні наслідки
Раніше повідомлялося про ураження російського стратегічного бомбардувальника Ту-95МС після удару Сил оборони по аеродрому “Енгельс-2” 28 серпня. Також українська розвідка оприлюднила дані про 79 підприємств, задіяних у виробництві російських багатоцільових винищувачів Су-35С. Ситуація з імпортом авіапалива лише підкреслює вразливість російського військово-промислового комплексу та логістичних ланцюгів, що робить його більш залежним від зовнішніх поставок та вразливим до подальших санкцій та військових ударів.
