Україна продовжує залишатися однією з головних мішеней у глобальному кіберпросторі, тримаючи удар на передовій цифрових конфліктів та демонструючи безпрецедентну стійкість перед обличчям високотехнологічних загроз.
Глобальний контекст та позиція України
- Україна посідає перше місце в Європі та третє у світі за загальною кількістю зафіксованих кібератак.
- На українську інфраструктуру та користувачів припало 4,8% від усіх глобальних кіберинцидентів у першій половині 2026 року.
- Основним джерелом небезпеки залишаються російські державні хакерські угруповання, на які припадає 14% усієї профільної активності проти України.
«Загалом у світі у 2026 році від кіберзагроз найбільше постраждав державний сектор: на державні установи та сервіси припало 27% зафіксованої активності проти 17% у 2025 році».
Тренди та еволюція кіберзагроз
- Стрімке зростання фішингових атак, частка яких збільшилася з 7 відсотків у 2025 році до 23 відсотків у першій половині 2026 року.
- Масштабне впровадження штучного інтелекту зловмисниками, що скорочує час від виявлення вразливості до її практичної експлуатації до менш ніж 24 годин.
- Прогнозоване рекордне збільшення кількості публічно розкритих вразливостей програмного забезпечення CVE, показник яких має наблизитися до позначки у 72 000.
Аналіз наслідків та реакція експертної спільноти
Експерти зазначають, що сучасні кіберзлочинці активно маніпулюють довірою всередині складних цифрових екосистем, використовуючи легітимні облікові записи для подальшого прихованого проникнення.
«У 52,2% вторгнень із використанням дійсних облікових записів зловмисники викрадали додаткові облікові дані, що демонструє надзвичайну швидкість розширення доступу нападників після первинного компрометування системи».
