Російські війська, схоже, скоригували свою тактику ведення війни проти України, вдаючись до більш інтенсивного використання реактивних безпілотників, що становить нову та тривалу загрозу, особливо для столиці. За останні два місяці, як свідчать дані, Київ став головною ціллю для цих дронів, але атаки відрізняються від попередніх своєю періодичністю та меншою кількістю одночасно запущених одиниць. Замість масованих ударів, ворог тепер застосовує менші групи дронів, запускаючи по 3-5 одиниць з певними інтервалами, що призводить до значного подовження тривалості повітряних тривог. Ця зміна у тактиці значно ускладнює повсякденне життя, змушуючи бізнес неодноразово зупиняти свою діяльність, і створює аналогічні виклики для інших українських міст, перетворюючи проблему на загальнонаціональну. У відповідь на цю нову реальність, уряд України 4 вересня ухвалив постанову, спрямовану на диференціацію повітряних тривог за рівнями небезпеки, запроваджуючи жовтий рівень для дронової загрози та червоний – для масованих атак дронами, ракетних чи комбінованих ударів, що поширюється на всю територію країни. Прем’єр-міністр Сергій Корецький наголосив на важливості продовження економічної активності, зазначивши: “Економіка має працювати, податки надходити до бюджету, а люди отримувати зарплати. Саме тому при жовтому рівні тривоги бізнес зможе продовжувати роботу за умови суворого дотримання вимог безпеки”.
Технічні аспекти оголошення тривог та їх диференціація
Визначення рівня загрози під час конкретної атаки – це прерогатива Збройних сил України. Постанова Кабміну не містить чітких кількісних показників щодо кількості дронів, достатніх для оголошення жовтого рівня небезпеки, адже вирішальним фактором є тип безпілотників, їхня реактивність та потенційна загроза для населення. Однак, як підтвердили у КМДА, жовтий рівень небезпеки оголошується, коли Києву загрожують, умовно, 1-2 “шахеди”, тоді як велика група безпілотників підвищує рівень до червоного. Ситуація ускладнюється можливістю переходу тривоги від одного рівня до іншого, що може викликати плутанину серед населення. Для вирішення цієї проблеми, у КМДА розробили чотири окремі записи сигналу тривоги, кожен з яких чітко повідомляє про рівень та тип загрози: “дронова небезпека – жовтий рівень”, “масована дронова загроза – червоний рівень”, “ракетна загроза – червоний рівень” та “ракетно-дронова загроза – червоний рівень”.
“Якщо змінюється рівень загрози, то звучить оповіщення. Крім сирен, в нас є застосунок (“Київ цифровий” – УП), який показує, що відбувається і дає синхронні сигнали”, – наголосив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
За словами Пантелеєва, 70% київських сирен вже модернізовані та здатні подавати диференційовані сигнали. Місто планує до кінця 2026 року встановити ще 50 сучасних сирен, доводячи їхню загальну кількість до 426, з перспективою повного покриття міста до 2027 року. Станом на 6 вересня, лише Печерський район Києва не мав диференційованого оповіщення, тоді як у Голосіївському та Святошинському районах воно було частково реалізоване. У районах, де технічна модернізація ще не завершена, лунає стандартний сигнал сирени без уточнення рівня небезпеки.
Нові правила для бізнесу: баланс між безпекою та економічною активністю
За червоного рівня небезпеки, як і раніше, всі негайно повинні прямувати до укриттів. Однак, під час жовтого рівня небезпеки, певні заклади та підприємства матимуть змогу продовжувати роботу. Це стосується магазинів, супермаркетів, торговельно-розважальних центрів, автозаправних станцій, вокзалів та автостанцій, закладів харчування, інших приватних та комунальних підприємств, закладів культури та спорту, центрів надання адміністративних послуг, соціальних установ, міських реабілітаційних центрів для дітей та людей з інвалідністю, а також закладів охорони здоров’я. Ключовою умовою для роботи є наявність облаштованого укриття та його узгодження з трудовим колективом. Бізнесу надається тримісячний термін для облаштування укриття з моменту виходу постанови Кабміну; у разі його відсутності, робота закладу під час жовтої тривоги буде заборонена. Крім того, важливою є наявність оновленої навігації до укриттів, враховуючи можливий швидкий перехід від жовтого до червоного рівня небезпеки. Кожна людина матиме право самостійно вирішувати, чи бажає залишатися у закладі під час жовтого рівня тривоги. Наразі КМДА не надала чіткої відповіді щодо відповідальності у разі постраждалих осіб, які вирішили залишитися на робочому місці або відвідували заклади під час дронової загрози. Петро Пантелеєв зазначив: “Люди самі приймають рішення щодо відвідування закладів. І роблять це свідомо. Постанова (Кабміну – УП) якраз спрямована на те, щоб збалансувати ситуацію, яка зараз сталася з затяжними тривогами, і в той же час допомогти в потребах роботи бізнесу”.
Зміни для закладів освіти та громадського транспорту
Для навчальних закладів правила залишаються незмінними: діти та студенти повинні прямувати до укриттів незалежно від рівня небезпеки, зважаючи на те, що ніхто не може приймати рішення щодо безпеки дітей за них. Навіть під час тривалих тривог, учні залишатимуться в укриттях, без альтернативних варіантів. Батьки мають право забрати своїх дітей з навчального закладу. Школи, що не мають укриттів, переходять на дистанційне навчання, як раніше заявило МОН. Міністерство освіти і науки розробило рекомендації для організації навчання в умовах затяжних тривог, які включають дистанційне навчання при тривозі на початку дня, перехід до навчання в укритті або дистанційно при систематичних тривогах, а також використання резервних ресурсів при перебоях зі світлом чи зв’язком. Щодо громадського транспорту, під час жовтого рівня небезпеки працює зелена гілка метрополітену, тоді як червоний рівень обмежує її роботу від станції “Академмістечко” до “Арсенальна”, оскільки подальші станції є наземними. Ця зупинка руху необхідна для уникнення небезпеки евакуації людей з потяга на відкритій ділянці. Метро працює в новому режимі з 10 вересня без серйозних збоїв. Для мешканців Лівого берега, які відчувають труднощі через закриття червоної гілки, запущено тимчасовий автобусний маршрут № 1-М. Міська влада обіцяє додавати рухомий склад за необхідності для покращення транспортного сполучення. З 10 вересня також скорочено комендантську годину до 01:00-05:00, що дозволило продовжити роботу громадського транспорту на годину, а також запущено чотири нічні автобусні маршрути. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про встановлення мобільних укриттів на зупинках громадського транспорту протягом вересня-жовтня, закупивши 50 таких споруд. місто інвестувало понад 7 мільярдів гривень у капітальний ремонт та створення підземних укриттів, а в 2026 році ця сума становитиме 1,1 мільярда. Петро Пантелеєв зазначив, що мобільні укриття будуть використовуватися на зупинках, де немає підземних сховищ, з подальшим моніторингом їх використання. Ці мобільні укриття розраховані на 50 осіб, які можуть перечекати тривогу і продовжити свій шлях.
Масові заходи та адаптація до нових реалій
Міністерство культури України 9 вересня затвердило нові правила щодо проведення масових заходів, які враховують диференціацію повітряних тривог. Під час жовтого рівня небезпеки дозволено проводити концерти, фестивалі та інші події за умови дотримання правил безпеки. Якщо на місці проведення заходу відсутнє укриття, організатор повинен знайти найближче доступне і заздалегідь повідомити про його розташування працівникам та відвідувачам. Міністерка культури Тетяна Бережна наголосила на необхідності інформування відвідувачів про рівень загрози, щоб вони могли самостійно ухвалювати рішення щодо своєї присутності. Під час червоного рівня небезпеки проведення масових заходів заборонено. Якщо захід розпочався до оголошення тривоги, він зупиняється і може бути продовжений після відбою або переходу тривоги до жовтого рівня. Для заходів на відкритих територіях Мінкульт рекомендує організаторам оцінювати місткість укриттів, відстань до них та пропускну спроможність маршрутів, щоб забезпечити безпечний перехід людей до сховищ. У разі ризику виникнення проблем під час евакуації, проведення масових заходів на вулиці під час жовтого рівня небезпеки не рекомендується.
Подальші вдосконалення та регіональні відмінності
У КМДА не виключають подальших змін та вдосконалень правил щодо поділу тривог на рівні, оскільки уряд та міська влада продовжують шукати оптимальні рішення для балансування інтересів бізнесу, безпеки та соціальної складової в умовах російських атак. Хоча нова модель оголошення тривог є однаковою для всіх регіонів України, існують певні відмінності: на Прикарпатті, наприклад, жовтому рівню відповідають три короткі сигнали замість повної сирени. У Запоріжжі та Сумах з липня діє окремий сигнал для атак КАБами, який лунає довше за звичайний. Для українців, які живуть під сиренами роками, ці сигнали вже стали частиною повсякденного життя. Нові рівні небезпеки можуть змінити правила функціонування метро, магазинів чи бізнесу, але навряд чи змінять головне – українці навчилися адаптуватися та вбудовувати тривоги у свій розклад. Питання полягає в тому, чи допоможе нова система точніше визначати реальний рівень небезпеки та чи не призведе до недооцінки загроз.
