Аналізуючи поточний стан справ у військово-промисловому комплексі держави-агресора та її повітряно-космічних силах, варто відзначити стрімку деградацію матеріально-технічної бази ворога, яка зазнає втрат не лише внаслідок бойових дій та успішних операцій Сил оборони України, а й через внутрішні системні проблеми, технічні несправності та людський фактор. Черговим підтвердженням цього стала чергова катастрофа у російському небі, коли черговий дорогий бойовий літак перетворився на металолом ще до того, як зміг виконати будь-які бойові завдання.
Хроніка чергового інциденту в Калінінградській області
Як офіційно підтвердили представники оборонного відомства окупантів, у Калінінградській області зазнав катастрофи ворожий багатоцільовий винищувач Су-30СМ. Подія трапилася під час виконання планового навчально-тренувального польоту, який, за твердженнями пропагандистів, здійснювався без боєкомплекту в безлюдній місцевості.
Обидва пілоти встигли катапультуватися, проте внаслідок жорсткої посадки та аварії отримали травми й були госпіталізовані до медичних закладів.
Системний характер втрат російської авіації
Описаний інцидент гармонійно вписується в загальну тенденцію деградації військового потенціалу ворога, котрий продовжує втрачати дороговартісну техніку як на фронті та в тилових базах внаслідок українських атак, так і під час рутинних вильотів на власній території. Експерти наголошують на таких ключових аспектах проблеми:
- Зростаюче навантаження на штатний льотний склад через перманентний дефіцит кваліфікованих кадрів.
- Втома металу та складність обслуговування високотехнологічних вузлів в умовах жорстких санкційних обмежень.
- Регулярні позаштатні ситуації під час навчально-тренувальних польотів по всій території Російської Федерації.
- Успішна операція на аеродромі Борисоглєбськ, де український комплекс Нептун знищив та пошкодив ворожі бомбардувальники Су-34М.
- Чинна нічна атака Служби безпеки України на аеродром Ханська в Адигеї, що призвела до ураження винищувачів Су-35 та Су-34.
- Постійне скорочення боєздатного парку сучасних літаків покоління 4++ через аварії на кшталт калінінградського інциденту з Су-30СМ.
Отже, сукупність успішних далекобійних операцій українських сил та внутрішня аварійність у лавах ворожої авіації демонструють нездатність російського військового керівництва зберегти наявний парк бойових машин у середньостроковій перспективі, що неминуче позначається на їхній стратегічній спроможності вести повітряну війну.
