Форум GLOBSEC 2026 у Празі, одна з наймасштабніших безпекових конференцій Європи, зібрав понад дві тисячі учасників, включаючи президентів, міністрів оборони, військових, дипломатів та представників провідних міжнародних організацій. Серед ключових спікерів були президент Чехії Петр Павел, президентка Молдови Мая Санду, очільниця Європарламенту Роберта Мецола, а також колишні командувачі сил НАТО та США й ексочільник НАТО Андерс Фог Расмуссен. Незважаючи на те, що Україну в Європі почали сприймати з більшою повагою, ця позитивна зміна має й зворотний бік.
Парадигма безпеки: Від “жертви” до “гаранта”
Зміна риторики та нові виклики
Риторика на конференції кардинально відрізнялася від попередніх років, коли домінувала панічна атмосфера щодо потенційного падіння України чи перемоги Росії. Натомість, цьогоріч Україну називають найбільшою армією Європи, а українські дронові технології визнають як фактор, що докорінно змінив сучасну війну. Більше того, з’явилися тези про те, що Україна може стати гарантом безпеки для Європи, а не навпаки. Це свідчить про те, що Україну більше не сприймають як “жертву”, яку потрібно рятувати, а як повноцінного суб’єкта безпеки.
“Були роки, коли на подібних заходах домінувала панічна риторика: “Україна ось-ось впаде”, “Росія перемагає”, “Європа не готова”. Сьогодні тональність кардинально інша: Україну називають найбільшою армією Європи. Говорять про українські дронові технології як про фактор, що змінив сучасну війну.”
Ілюзія самостійності та прискорена підготовка Європи
Однак, ця нова парадигма породжує небезпечну ілюзію. Коли Європа починає вірити, що “Україна сама впорається”, виникає спокуса знизити рівень терміновості військової допомоги. Багато європейських політиків та військових вважають, що Європі потрібно близько трьох років для підготовки до потенційного російського нападу, плануючи поступово нарощувати власне виробництво зброї. На GLOBSEC багато уваги приділялося розбудові європейської оборонної промисловості, проте для України, де бойові дії тривають щодня, така часова перспектива є неприйнятною.
“Уроки за рахунок України”: Вартість досвіду
Цінний досвід України та його наслідки
Панелі конференції часто починалися з тези про необхідність того, щоб європейці “брали уроки в України”. Це позитивно, адже Європа перестає боятися меншої підтримки від США і дивиться на Україну як на приклад країни, яка, попри значні виклики, зберегла свою стійкість завдяки винахідливості та готовності власних громадян боротися. Однак, коли йдеться про “навчання”, іноді це починає звучати як “уроки, отримані за рахунок України”, що є кривавою ціною для нашої держави.
Відсутність дискусії про перемогу
Настійливим насторожуючим фактором стала відсутність слова “перемога” навіть на панелі з назвою “Victory for Ukraine”. Натомість, домінували дискусії про “переговори”, “замороження конфлікту” та “нові дипломатичні формати”. Особливо після певного дистанціювання Трампа від активної ролі у переговорах, у Європі почали обговорювати можливість прямого діалогу з Росією, незважаючи на відсутність ознак готовності Москви припиняти війну чи змінювати свої цілі. Кремль, ймовірно, використає будь-який новий переговорний майданчик для просування власної пропаганди та тиску щодо послаблення санкцій.
Практичні потреби України: від подяк до спільних виробництв
Гостра потреба у зброї та технологіях
Україна наразі потребує не стільки визнання та подяк, скільки практичних результатів. Це включає масштабне спільне з партнерами виробництво зброї, швидке нарощування оборонних потужностей, технологічну кооперацію, конфіскацію російських активів та реальні механізми виснаження російської військової машини.
Криза ланцюгів постачань та неефективність експортного контролю
На GLOBSEC також порушувалося питання кризи ланцюгів постачань для європейської оборонної промисловості, зокрема, дефіцит мікрочипів та залежність від китайських компонентів. Парадоксально, але за ці ж компоненти Європа стоїть у черзі разом із Росією, яка продовжує отримувати західні технології для своєї оборонної продукції. Досвід НАКО свідчить, що нинішня модель експортного контролю не працює в умовах великої війни, і світові демократії мають перейти до системного перезапуску експортного контролю, подібного до механізмів часів холодної війни.
Новини, що викликають занепокоєння
Блокування ініціативи щодо допомоги Україні
На шляху з форуму надійшли невтішні новини: Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга щодо виділення членами Альянсу 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні. Це сталося майже одночасно з масованим обстрілом України, який призвів до загибелі людей та значних руйнувань культурних об’єктів.
Україна – щит Європи: вичерпні ресурси
Жаль, що усвідомлення того, що Україна є щитом Європи, не супроводжується розумінням того, що людські та технологічні ресурси захисту однієї країни є вичерпними.
Заклики до дії: Посилення тиску на Росію
Стратегічна перевага та спільне виробництво
Представники України на міжнародних майданчиках, таких як GLOBSEC, мають відігравати ще більш активну роль. Ключовий меседж полягає в тому, що Європа може і повинна посилити тиск на Росію, аби змусити її припинити війну. Це включає масштабування санкцій та надання Україні стратегічного озброєння. Неправдою є твердження, що Україна створила власний аналог німецьких ракет Taurus, оскільки війна не може бути виграна одними лише дронами. Україні необхідні стратегічна авіація, далекобійні ракети у великих масштабах, чого вона досі не має, а Європа не надала достатньої допомоги у цій сфері.
Гарант безпеки: Роль України в ЄС і НАТО
Україна може виконати роль гаранта безпеки Європи як частина ЄС і НАТО, але лише за умови, якщо Європа допоможе їй отримати стратегічну перевагу над Росією. Для перемоги України та завершення війни, Європі необхідно докласти значно більше зусиль, ніж це робиться сьогодні.
Додаткова інформація про GLOBSEC Forum 2026
Зміна акцентів у безпековій політиці
GLOBSEC Forum є ключовим майданчиком для обговорення найактуальніших питань європейської та трансатлантичної безпеки. Зміна риторики щодо України, з акцентом на її військову потужність та технологічні інновації, відображає глобальні геополітичні зрушення.
Європейська оборонна промисловість
Питання розбудови європейської оборонної промисловості та подолання залежності від зовнішніх постачальників є пріоритетним для ЄС. Форум підкреслив необхідність збільшення інвестицій у оборонний сектор та стимулювання спільних проектів.
Санкційна політика та експортний контроль
Обговорення ефективності санкційної політики проти Росії та перегляду механізмів експортного контролю є важливим елементом у пошуку нових підходів до стримування агресії.
