Аналізуючи соціологічні дані, отримані Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 7 травня по 3 червня 2026 року, можна констатувати значні зміни у суспільній думці щодо ролі президента у взаємодії з парламентом та урядом. Якщо у липні 2022 року 79% українців вважали допустимим втручання глави держави у діяльність законодавчої та виконавчої гілок влади, то станом на травень 2026 року цей показник суттєво знизився до 52%. Ця тенденція свідчить про зростання усвідомлення необхідності дотримання конституційного розподілу повноважень, адже частка тих, хто підтримує чітке розмежування функцій президента, уряду та парламенту, зросла з 16% до 38% за вказаний період.
Довіра та її вплив на сприйняття
Президентське втручання: залежність від рівня довіри
Дослідження КМІС виявило чітку кореляцію між рівнем довіри до президента та ставленням до його можливого втручання у роботу уряду і парламенту. Серед респондентів, які висловили повну довіру до чинного глави держави, абсолютна більшість – 81% – вважають таке втручання виправданим. Проте, навіть серед тих, хто “скоріше довіряє” президенту, 55% підтримують ідею втручання. Цікавим є той факт, що доволі значна частка опитаних, які “скоріше чи зовсім не довіряють” президенту, все ж вважають таке втручання доцільним, що може свідчити про комплексні причини такого сприйняття, які виходять за рамки простої довіри чи недовіри до особистості лідера.
“Цікаво, що навіть серед тих, хто не довіряє президенту, є значна кількість тих, хто вважає втручання доцільним. Це може вказувати на те, що люди шукають сильного лідера, який здатен вирішувати проблеми, незалежно від формальних процедур”, – коментує політолог Іван Петренко.
Методологія дослідження
Всеукраїнське опитування було проведено КМІС методом телефонних інтерв’ю з 7 травня по 3 червня 2026 року. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років, які проживають на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка вибірки, за умови 95% імовірності та дизайн-ефекту 1,3, не перевищує 4,1% для показників близько 50%, що робить результати дослідження доволі репрезентативними.
Суспільні настрої та майбутнє політичної системи
Зниження відсотка прихильників прямого президентського втручання у державні справи може бути ознакою зрілості українського суспільства та його прагнення до верховенства права та чіткого функціонування інституцій. Важливо проаналізувати, які саме події чи процеси вплинули на таку трансформацію суспільних настроїв.
