Минулої осені українські виробники озброєння та військової техніки отримали запевнення у відкритті експорту, але на практиці більшість компаній-членів Технологічних Сил України (ТСУ) стикнулися з відмовами у отриманні дозволів від Державної служби експортного контролю України, часто без належних пояснень. Це відбувається попри те, що в першому кварталі 2026 року 90% цих компаній мали запити на співпрацю від іноземних держав, що свідчить про наявність інтересу, але брак чіткості у процедурах.
Аналіз ситуації на ринку озброєнь
Новий цикл переозброєння та українська перевага
У світі спостерігається новий цикл переозброєння, зумовлений зростаючою глобальною нестабільністю, яскравим прикладом якої є війна в Україні. За оцінками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), світові витрати на оборону у 2025 році досягли 2,88 трлн доларів і продовжують зростати. Паралельно відбувається революція у військовій справі, де Україна, разом із своїм оборонно-промисловим комплексом (ОПК), виступає піонером, особливо у сфері роботизованих платформ, безпілотних літальних апаратів (БпЛА) всіх класів, дронів-перехоплювачів, наземних та морських комплексів, а також радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ця перевага, підкріплена унікальними тактиками застосування, відкриває для України значні можливості на світовому ринку озброєнь.
Відтік виробників та втрачені можливості
Однак, поки Україна зволікає з експортом, частина її виробників переносить свою діяльність за кордон, реєструючи юридичні особи в Європі. Водночас, західні компанії успішно капіталізуються на бойовому досвіді, набутому в Україні. Прикладом є американські дрони-перехоплювачі Merops AS3, які свідчать про те, що нішу, яку могла б зайняти Україна, заповнюють інші, пропонуючи продукцію, відтестовану в реальних бойових умовах. Така тенденція ставить під загрозу перетворення української оборонної індустрії на драйвер економіки, як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Виживання сектору через експорт
Український ОПК за чотири роки зріс до приблизно 900 компаній, об’єднуючи понад 300 тисяч фахівців, а його спроможність виробляти озброєння та військову техніку (ОВТ) зросла в 50 разів. Проте, здатність держави та міжнародних партнерів контрактувати цю продукцію відстає від виробничого потенціалу. Обмежені фінансові та політичні можливості партнерів нарощувати замовлення призводять до незавантажених потужностей, заморожених R&D (дослідження та розробки), відтоку кадрів та дефіциту обігових коштів. Для значної частини галузі експорт є питанням виживання, оскільки він дозволяє реінвестувати виторг у розвиток потужностей, розробок та персоналу, що врешті-решт працює на користь України.
Досвід таких країн, як Туреччина, Республіка Корея, Ізраїль та Норвегія, демонструє, що ефективний національний ОПК неможливий без експорту. Ізраїльська модель, зокрема, передбачає потужний ОПК, який не лише закриває потреби власної армії, але й завойовує глобальні ринки.
Реальні бар’єри на шляху до експорту
Процедурні та правові перешкоди
Хоча безпекові ризики, такі як витік технологій та контроль кінцевого користувача, є реальними, вони частково переоцінені, враховуючи, що противник і так має доступ до багатьох виробів з поля бою. Основними бар’єрами є процедурні моменти. Згідно з опитуванням ТСУ, 65% виробників у 2026 році взагалі не подавали заявки на експорт через відсутність зрозумілих процедур та чіткого покрокового алгоритму.
Розглядаються три основні моделі експорту: спільні підприємства в рамках Build with Ukraine, прямий експорт товарів країнам-партнерам із безпековими угодами, та експорт технологій. Окрему увагу привертають екосистемні Drone Deals, які Україна вже підписує з державами. Проте, недоліком є те, що умови Build with Ukraine та механізм участі у Drone Deals не врегульовані законодавством, тобто фактично не існують у правовій площині.
Невизначеність для виробників
Компанії, що прагнуть вийти на міжнародний ринок, стикаються з невизначеністю з самого початку: який механізм є найбільш відповідним для їхньої продукції, до якого органу звертатися, які документи та критерії застосовуються, а також які терміни розгляду. Тим часом, міжнародні контракти укладаються іноземними компаніями, які, хоч і мають статус “протестовано в Україні”, не обмежуються українським регулюванням.
Шляхи вирішення проблеми
Координація державної політики та чіткі правила
Технологічні Сили України пропонують два конкретних рішення. По-перше, це координація політики ОПК у державному секторі. Виробникам досі незрозумілий розподіл функцій між Міністерством оборони, Радою національної безпеки і оборони (РНБО), Мінекономіки тощо, що ускладнює планування міжнародної діяльності. Чітке розмежування ролей державних органів створить необхідну визначеність для бізнесу.
По-друге, необхідно встановити прозорі та чіткі правила для всіх механізмів експорту, від Build with Ukraine до Drone Deal, сформувавши відповідну законодавчу базу. Наразі регулювання експорту є фрагментарним, з великою кількістю рішень, що приймаються на розсуд посадовців. Компаніям потрібні покрокові алгоритми участі, критерії відбору, перелік необхідних документів та визначені терміни розгляду.
Пріоритет для експорту готової продукції
Згідно з даними, бізнес надає перевагу експорту товарів (79%), спільним підприємствам (64%), і лише потім експорту технологій (43%). Це свідчить про те, що виробники схиляються до найбезпечнішого для держави формату – продажу готової продукції, який необхідно нарешті розблокувати на практиці.
Після завершення активної фази війни попит на українську продукцію, ймовірно, впаде. Тому вікно можливостей для розширення експорту слід використовувати зараз, поки бойовий досвід є актуальним, а перевага – реальною. Відтягування призводить до втрати контрактів, інвестицій та міграції виробничих потужностей за кордон.
Технологічні Сили України підтримують нові механізми експорту, але ключовим фактором є швидкість їх реалізації. Заклик до держави полягає у встановленні чітких правил гри, визначенні та координації ролей органів влади, а також забезпеченні рівного доступу для всіх – поки це вікно можливостей залишається відчиненим.
