Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру в умисному внесенні недостовірних відомостей до декларації колишній начальниці одного з управлінь Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Катерині Крупі. Це справа набуває обертів, адже Катерина Крупа є невісткою Тетяни Крупи, колишньої очільниці Хмельницької МСЕК, яку раніше було викрито на незаконному збагаченні разом із сином. Слідство стверджує, що у вересні 2022 року посадовиця відкрила рахунок в австрійському банку, розмістивши на ньому майже 535 тисяч доларів США, що за курсом НБУ на той час становило близько 20 мільйонів гривень. Однак, під час подання щорічної декларації за 2022 рік, відомості про наявність цього рахунку та кошти на ньому не були відображені, що свідчить про внесення недостовірних даних на суму, яка перевищує встановлений законом поріг кримінальної відповідальності.
Поглиблення розслідування та його контекст
Кримінальна відповідальність та можливі наслідки
Катерині Крупі повідомлено про підозру за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей, якщо вони відрізняються від достовірних на суму, що перевищує 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Наразі вирішується питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу, а досудове розслідування триває.
Цікаво, що розслідування щодо родини Крупа розпочалося ще 4 жовтня 2024 року, коли правоохоронці викрили Тетяну Крупу та її сина Олександра Крупу, посадовця обласного управління Пенсійного фонду, на незаконному збагаченні. Печерський районний суд Києва 7 жовтня 2024 року обрав запобіжний захід для Тетяни Крупи, відправивши її під варту на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 500 мільйонів гривень. Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розшукало перші активи, задіяні у кримінальних схемах у МСЕК, серед яких значна кількість нерухомості, земельних ділянок, автомобілів, корпоративні права та мільйони гривень на банківських рахунках.
“За даними слідства, у вересні 2022 року посадовиця відкрила рахунок в іноземній банківській установі (банк в Австрії – ред.) та розмістила на ньому майже 535 тис. доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на той час становило майже 20 млн грн. Однак під час подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2022 рік вона не відобразила відомості про наявність банківського рахунку за кордоном та грошові кошти, що на ньому зберігалися.”
Масштаби незаконного збагачення та розшук активів
Розслідування стосовно родини Крупа виявило вражаючі масштаби незаконного збагачення. АРМА розшукала 128 одиниць житлової та нежитлової нерухомості, 140 земельних ділянок, 30 автомобілів, зокрема преміального класу, корпоративні права на загальну суму понад 20 мільйонів гривень, а також мільйони гривень на банківських рахунках та зброю. Розслідування hromadske, опубліковане у листопаді, показало, що родина колишньої голови Хмельницької МСЕК володіє 10 земельними ділянками та 9 будинками в селі Волиця, більшість з яких було придбано у 2021-2022 роках. Варто зазначити, що суд поступово зменшував суму застави для Тетяни Крупи, і у вересні 2025 року вона вийшла під заставу у 20 мільйонів гривень.
Наразі працівники ДБР перевіряють походження коштів, розміщених Катериною Крупою на австрійському банківському рахунку, а також її можливу причетність до інших протиправних схем. Хоча жінка вже не обіймає посаду в системі Міністерства юстиції України, розслідування стосовно неї та її родини триває, що свідчить про рішучість правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та незаконним збагаченням.
Подальші кроки та суспільний резонанс
Боротьба з корупцією в Україні
Справа Катерини Крупи та її родини є ще одним прикладом, який підкреслює актуальність боротьби з корупцією в Україні. Внесення недостовірних відомостей до декларацій та незаконне збагачення є серйозними злочинами, які підривають довіру до державних інституцій та завдають шкоди суспільству.
- Активізація роботи правоохоронних органів щодо виявлення та розслідування корупційних злочинів.
- Посилення контролю за достовірністю декларованого майна та доходів посадовців.
- Забезпечення ефективного розшуку та конфіскації незаконно набутого майна.
- Проведення судових процесів та притягнення винних до відповідальності.
Суспільство очікує прозорості та справедливості, і подібні розслідування, хоч і викликають негативні емоції, є важливим кроком на шляху до побудови правової держави.
