Капітан Гамлет Авагян, командир штурмового полку Р.У.Г. у складі 2-го корпусу НГУ “Хартія”, є унікальною постаттю на українському військовому ландшафті. Його підрозділ, сформований переважно з іноземців, став ключовим елементом у найскладніших операціях, а сам Гамлет, вірменин за походженням, пройшов шлях від особистого контракту до командування полком, знайшовши в Україні справжній дім та мету.
Шлях до “Хартії”: від АТО до Куп’янської операції
Історія Гамлета Авагяна в Україні почалася у 2015 році, коли він, тоді ще молодий чоловік, приїхав з Вірменії для участі в АТО. Спочатку служба в Україні розглядалася як черговий пункт у його незвичному резюме, але зустріч з Дмитром Коцюбайлом, відомим як “Да Вінчі”, змінила його світогляд. “З ним я почав відчувати те, що він, та думати, як він: “Україна – це дім. Росія – це ворог”, – згадує Авагян. Ця дружба та спільні бойові дії переросли у глибоку відданість Україні, спонукавши його залишитися, коли його контракт з американською військовою компанією завершився. Він підписав контракт з 130-м розвідувальним батальйоном, де з часом сформував розвідувально-ударну групу (Р.У.Г.), яка згодом виросла до полку.
“Українська нація для мене почалася з Да Вінчі. Я завжди кажу, що всі такі мають бути, як він”.
Перехід з ЗСУ до НГУ був складним, але Гамлет дотримав свого слова, даного командиру корпусу “Хартія” Ігорю “Корнету” Оболєнському, і у 2025 році приєднався до його підрозділу. Це співпало з початком Куп’янської операції, яка стала першою успішною контратакою українських військових за тривалий час. Підготовка до міських боїв, які Гамлет вважає найскладнішими у світі, була ключовою. Його полк Р.У.Г. продемонстрував високий рівень підготовки та ефективності, зумівши прорвати добре укріплену оборону противника. “Росія стверджує, що має багато сил – але насправді не так вже й багато”, – зазначає Авагян, підкреслюючи, що вони можуть концентрувати сили на одному напрямку, але не можуть розпорошити їх всюди. Ефект несподіванки та швидкі штурмові дії стали візитівкою його підрозділу, дозволивши успішно звільнити Куп’янськ, що стало значним ударом по російській пропаганді. Ця операція мала велике символічне значення, адже вона спростувала заяви російського керівництва про повний контроль над містом.
Філософія бою та робота з іноземцями
Гамлет Авагян, який за фахом є геодезистом, але ніколи не працював за спеціальністю, завжди шукав адреналін та виклики. Його військовий досвід охоплює участь у бойових діях в Грузії у 2008 році, спецопераціях на Близькому Сході, а також службу в морській піхоті та 47-й бригаді “Магура”. За цей час він отримав дев’ять поранень, одне з яких, отримане в живіт, врятував Дмитро Коцюбайло. Гамлет переконаний, що успіх у бою залежить від різкості, швидкості реакції та вміння діяти на випередження. Його тактика часто базується на ефекті несподіванки. Він також розробив ефективні методи боротьби з ворожими FPV-дронами, навчивши своїх бійців швидко маневрувати та протидіяти їм.
Особливу увагу Гамлет приділяє формуванню свого полку з іноземних бійців. Ідея залучати іноземців виникла ще у 2022 році, коли він побачив, як багато українських хлопців гине. Наразі полк Р.У.Г. майже повністю складається з іноземців, які приїжджають з різних куточків світу, зокрема з Латинської Америки, яка є найчисельнішою. Гамлет підкреслює, що, хоча першою причиною для приїзду часто є фінансовий стимул, згодом ці люди починають воювати за Україну, відчуваючи її як свій дім. Він створив систему, де іноземці, розділені за національностями, мають своїх командирів та живуть окремо, що допомагає мінімізувати конфлікти та ефективніше ними керувати. “Ми даємо їм тепло і любов, показуємо: “Те, що ти приїхав допомогти – це добре, але ось тобі наше серце”, – пояснює він, підкреслюючи важливість людського ставлення до іноземних бійців.
Маріуполь – дім, до якого прагне повернутися
Втративши все, що мав у Маріуполі – великий будинок, готель, ресторан – Гамлет Авагян залишається відданим своїй меті: повернутися до міста, яке він вважає серцем України. Це бажання, а також слова дружини, яка сказала, що він не повинен повертатися додому, якщо не переможе, є його головною мотивацією. Понад 10 років служби в Україні не змінили його як солдата, він залишається тим самим бійцем, який прагне захищати свою нову батьківщину. “Я той самий солдат, яким і був”, – стверджує він, хоча визнає, що тепер, як командир полку, не може особисто брати участь у штурмах. Гамлет вірить у перемогу України і в те, що Маріуполь буде звільнено, навіть якщо для цього доведеться “привезти три мільйони іноземців”. Він вважає, що Україна, попри великі розміри Росії, поступово стає меншою, натякаючи на її слабкість.
