Андрюс Кубілюс, перший в історії Європейського Союзу комісар з питань оборони та космосу, литовський політик, який двічі очолював уряд Литви, є давнім і переконаним другом України. Його нинішня відповідальність включає розподіл європейського фінансування для оборони України, що стало темою інтерв’ю. Однак, візит Кубілюса до Києва збігся з новиною про можливу відставку міністра оборони України Михайла Федорова та всього уряду, що внесло корективи в заплановану розмову. Комісар не приховував свого здивування та занепокоєння щодо цієї новини, наголошуючи на важливості продовження співпраці, особливо у сфері оборонного фінансування.
Європейське фінансування оборони та кадрові зміни в Україні
На запитання про можливе звільнення Михайла Федорова, Андрюс Кубілюс висловив особисту думку, що це викликає питання щодо причин заміни такої важливої особистості, але зазначив, що остаточних висновків робити зарано, оскільки склад нового уряду ще невідомий. Він підкреслив, що для Європейського Союзу надзвичайно важливо продовжувати розпочату співпрацю, особливо щодо пакету допомоги Україні в розмірі 60 мільярдів євро. Кубілюс відзначив ефективну співпрацю з Михайлом Федоровим та Сергієм Боєвим, затвердження першого переліку озброєнь та початок виробництва дронів за європейські кошти. Перші транші вже надійшли в Україну, і очікується новий цього тижня, який може бути спрямований на ракети, винищувачі та інше критично важливе обладнання.
Антибалістичний проєкт “Фрея” та космічні спроможності
Окрему увагу було приділено антибалістичному проєкту “Фрея”, який, за словами Кубілюса, є новим і вкрай необхідним для Європи. Він зазначив, що Україна пропонує цікаві ідеї та може стати ключовим гравцем у цій сфері. Зокрема, українська компанія Fire Point розробляє протибалістичні ракети FP-7.x, здатні виробляти близько 3 тисяч одиниць на рік, що значно перевищує виробничі потужності США щодо ракет PAC-3 для Patriot. Кубілюс підкреслив, що для успіху проєкту “Фрея” необхідне поєднання не лише ракет, але й високоякісних радарів, систем обробки даних та управління, що потребуватиме інтеграції різних компонентів.
Європейський Союз бачить свою роль у підтримці проєкту “Фрея” не лише через фінансування, але й через розвиток загальноєвропейської спроможності у протиракетній обороні за схемою “флагманських проєктів”. Крім того, ЄС активно розбудовує власний космічний потенціал, зокрема, проєкт захищеного супутникового зв’язку “IRIS у квадраті”, який має на меті замінити Starlink і стати автономною європейською системою. Планується, що ця система запрацює повноцінно до 2029 року, а її розбудова завершиться до 2030–31 років.
“Ми можемо сприяти розвитку цього проєкту, і вже зараз ми це робимо за схемою так званих флагманських проєктів (у термінології ЄС це зветься EDPCI – “European defense projects of common interest”). Той прогрес, що відбувається зараз, може стати дуже хорошим кроком до формування загальноєвропейської спроможності у протиракетній обороні.”
Стаття 42-7 Договору про ЄС та майбутнє європейської оборони
Андрюс Кубілюс пояснив, що стаття 42-7 Договору про ЄС передбачає взаємну допомогу між державами-членами у разі військової агресії. Хоча формально ця стаття вже зобов’язує країни надавати допомогу, потрібні чіткіші процедури для її реалізації, особливо у військовій сфері. Він зазначив, що ця стаття, на думку експертів, є навіть ефективнішою з політичної точки зору, ніж стаття 5 Договору НАТО, оскільки не вимагає одностайності всіх членів.
Європа прагне посилити свою оборонну готовність, враховуючи можливе скорочення присутності США на континенті. Це включає розвиток матеріальної оборонної готовності (озброєння, виробництво, фінанси) та інституційної оборонної готовності (системи управління, інтеграція європейського компонента НАТО, активація статті 42-7). Важливим аспектом є визначення місця України в цій новій архітектурі безпеки. Кубілюс переконаний, що інтеграція України, з її потужною армією та оборонною промисловістю, до європейських оборонних структур є в інтересах ЄС.
Дискусії щодо реалізації статті 42-7, як очікується, посиляться восени, особливо після саміту НАТО, який сигналізував про трансформацію, що починається, відому як “НАТО 3.0”, де Європа має взяти на себе основну відповідальність за неядерну оборону. Очікується, що Європейська стратегія безпеки, яку готує Європейська комісія, надасть чіткіше стратегічне бачення. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив думку, що стаття 42-7 має поширюватися також на Україну, розглядаючи її як основу майбутньої європейської архітектури безпеки.
Перспективи інтеграції України та нормалізація відносин з Росією
Андрюс Кубілюс вважає, що навіть за наявності невирішеного конфлікту та окупованих територій, Україна може бути інтегрована до ЄС та Оборонного союзу. Він наводить приклади країн, які стали членами Європейського Союзу, маючи окуповані території. Однак, він наголошує на важливості стратегічного рішення ЄС щодо Росії, підкреслюючи, що “нормалізація” відносин з Путіним буде великою помилкою. Справжня нормалізація відносин з Росією можлива лише після її повернення до нормальної поведінки та вирішення питання окупованих територій.
Кубілюс також висловив думку, що створення Європейського оборонного союзу може стати новою системою безпеки, яка дозволить країнам-членам ЄС, а також країнам, що не є членами ЄС, таким як Україна, Велика Британія та Норвегія, об’єднати зусилля. Цей шлях також може відкрити двері для інтеграції України в єдиний ринок ЄС, надаючи їй переваги в економічному розвитку, що, на його думку, є важливим кроком до повноправного членства України в Європейському Союзі.
