Незадовiльнiсть виборчим процесом в Перу вилилася у багаточисельнi протести по всiй країнi, адже значна кiлькiсть виборцiв заявляє про численнi порушення та ставить пiд сумнiв повну достовiрнiсть результатів, незважаючи на неодноразовi 3апевнення виборчих комісій у тому, що пiдсумки голосування вiдповiдатимуть волі народу.
Вибори в умовах кризи та невизначеності
Проблеми з логістикою та загроза прозорості
Специфічна ситуація склалася з логістикою виборчих бюлетенів: за офiцiйними даними, понад 63 000 виборців у Лімі та інших регіонах, включно з тими, хто перебуває за кордоном, отримають другий шанс взяти участь у голосуванні у понеділок, 13 квітня. Це сталося через те, що бюлетені не були доставлені до десятків виборчих дільниць, що, безперечно, викликає занепокоєння щодо прозорості виборчого процесу та загальної явки виборців, особливо враховуючи надзвичайно напружену політичну боротьбу за участю 35 кандидатів. Очікується, що остаточні результати голосування не будуть оголошені раніше 14 квітня, що лише підсилює ці побоювання.
Політична нестабільність та обов’язкове голосування
Вибори в Перу відбуваються на тлі стрімкого зростання рівня злочинності та глибокої політичної нестабільності, що характеризується частими змінами керівництва країни – за останнє десятиліття в Перу змінилося дев’ять президентів. Загалом, до голосування зареєстровано понад 27 мільйонів осіб, серед яких близько 1,2 мільйона громадян, які проживають за кордоном; участь у виборах є обов’язковою для громадян віком від 18 до 70 років, а за неучасть передбачені штрафи, що сягають приблизно 30 євро.
Зважаючи на те, що жоден з кандидатів, за попередніми прогнозами, не зможе здобути понад 50 % голосів, проведення другого туру виборів у червні видається вельми імовірним.
Реформа Конгресу: повернення двопалатної системи
Уперше за більш ніж 30 років виборці в Перу також беруть участь у формуванні нового двопалатного складу Конгресу. В рамках масштабних реформ, передбачених законодавством, відновлюється Сенат, який складатиметься з 60 членів, та нижня палата, що нараховуватиме 130 депутатів. Ця реформа, безсумнівно, посилить роль законодавчої влади у здійсненні контролю за діяльністю виконавчої гілки влади, що може призвести до суттєвих змін у політичному ландшафті країни.
