Проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни є неможливим через низку взаємопов’язаних чинників, що охоплюють юридичні, технічні, безпекові, політичні, соціальні та міжнародні аспекти. Ця проблема детально висвітлена у спільній заяві майже 400 громадських організацій, опублікованій у лютому 2025 року. Однак, спрощене розуміння ключових перешкод може бути надане через розгляд основних аргументів, які свідчать про неможливість організації виборчого процесу в умовах збройної агресії.
Юридичні та безпекові бар’єри
На законодавчому рівні існує пряма заборона на проведення виборів під час воєнного стану. Більше того, чинне законодавство не передбачає правової бази для організації виборів, які не є ані черговими, ані позачерговими, що ставить під сумнів легітимність будь-яких майбутніх виборів, якщо вони відбудуться без відповідних змін. Також, питання безпеки залишаються критичними: фізичний захист виборчих комісій, дільниць та процесу голосування, а також безпека інформаційних систем, є надзвичайно складним завданням в умовах бойових дій. Згідно з аналізом, навіть пропозиції щодо проведення виборів через додаток “Дія”, хоч і можуть зняти частину безпекових та технічних проблем, не вирішують питання кібербезпеки в умовах максимальної загрози російського втручання. Крім того, голосування через “Дію” ставить під сумнів таємність виборчого процесу, що суперечить статті 71 Конституції України, яка гарантує вільні вибори шляхом таємного голосування.
Технічні та соціальні виклики
Технічні складнощі включають відсутність актуальних реєстрів виборців, а також неможливість повноцінної участі в голосуванні для громадян, які перебувають за кордоном, є внутрішньо переміщеними особами, або служать у лавах Збройних Сил України. Навіть якщо припустити можливість голосування через цифрові платформи, залишаються питання доступності для тих, хто не має смартфонів. Соціальний аспект виборів, який передбачає вільну дискусію щодо актуальних суспільних питань та критику кандидатів, також суттєво обмежений. Це пов’язано з тим, що частина потенційних кандидатів перебуває на військовій службі, що унеможливлює їхню активну участь у виборчій кампанії та відкриті дебати.
Політичні та міжнародні аспекти
Відсутність умов для вільної та необмеженої діяльності політичних партій, незалежних медіа та агітації усіма законними засобами робить виборчий процес нерівноцінним. Обмеження в проведенні агітації в населених пунктах та місцях дислокації військових, а також неможливість участі провідних кандидатів, які служать у ЗСУ, ставить під сумнів саму суть виборів як вільної конкуренції. Міжнародна легітимність виборів також є ключовим фактором. В умовах війни, вибори мають бути проведені таким чином, щоб міжнародна спільнота визнала їх легітимними, що може бути складним завданням за наявних обмежень.
“Вибори — це не лише голосування. Вибори — це вільна конкуренція кандидатів та ідей. Вибори — це відкрита публічна дискусія про все важливе. І саме це робить вибори неможливими під час війни.”
Порівняння з іншими країнами, такими як Ізраїль, показує, що проведення виборів під час війни можливе лише за відсутності воєнного стану, бойових дій на території країни та чіткої межі між політиками та військовими. Велика Британія та Ізраїль під час своїх війн відкладали вибори до завершення конфлікту, а під час Другої світової війни вибори проводили лише ті країни, які були віддалені від театрів воєнних дій. Крім того, масові втручання росії у виборчі процеси шляхом кібератак, дезінформації та інших методів становлять додаткову загрозу, яка може бути ефективно нейтралізована лише за умов відсутності воєнного стану. На думку автора, існує ризик виникнення глибоких суспільних суперечностей, що можуть призвести до капітуляції або громадянської війни, якщо наступний президент запропонує модель миру “за будь-яку ціну”, що нагадує події 1917-1921 років в Україні.
Додаткові міркування щодо виборів у “Дії”
Незважаючи на потенційні переваги додатку “Дія” для спрощення деяких аспектів виборчого процесу, існують серйозні застереження щодо його використання. Окрім питань кібербезпеки та потенційного російського втручання, виникають сумніви щодо контролю урядом над платформою, що ставить під сумнів незалежність виборів. Найбільш критичним аргументом є порушення принципу таємності голосування, закріпленого у Конституції України. Голосування, яке не є таємним, навряд чи буде визнане міжнародною спільнотою, за винятком таких країн, як Росія та Північна Корея.
