Рівень схвалення діяльності російського лідера Володимира Путіна серед росіян досяг найнижчого показника від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, що свідчить про потенційне зростання невдоволення всередині країни. Державний Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ) опублікував дані, згідно з якими рейтинг Путіна падає вже сьомий тиждень поспіль, досягнувши мінімальних значень з 2022 року. Рівень схвалення його діяльності впав до 65,6%, а рівень довіри – до 71%. Загалом, з моменту початку повномасштабної війни, показники схвалення діяльності Путіна скоротилися на 7,3 процентних пункти, а довіри – на 6,5 процентних пункти. Водночас, рівень несхвалення його діяльності зріс до 23,3%, а недовіри – до 24,1%, що також є найвищими показниками з початку вторгнення. Ці тенденції можуть вказувати на зростання критичного ставлення до дій російської влади серед населення, незважаючи на зусилля щодо контролю над інформаційним простором.
Цікаво, що на тлі цих даних, інший соціологічний центр, фонд “Громадська думка”, який часто асоціюється з Кремлем, не фіксує подібного падіння рейтингів. Ця розбіжність може свідчити про різні методології досліджень або про спроби представити більш сприятливу для влади картину.
Аналіз факторів, що впливають на рейтинги
Існує кілька потенційних причин для такого зниження довіри та схвалення діяльності Володимира Путіна:
- Зростання економічних труднощів: Війна та міжнародні санкції, ймовірно, негативно впливають на економіку Росії, що може призводити до зростання цін, зниження реальних доходів населення та загального невдоволення.
- Втрати на війні: Повідомлення про значні втрати російських військових в Україні, хоч і можуть цензуруватися, проте просочуються в суспільство, викликаючи занепокоєння та розчарування.
- Обмеження громадянських свобод: Посилення контролю над інтернетом, придушення інакомислення та обмеження свободи слова можуть викликати внутрішнє невдоволення, навіть якщо воно не висловлюється відкрито.
- Вплив міжнародної інформації: Попри блокування, інформація про події в Україні та про міжнародну реакцію на дії Росії все ж досягає російського суспільства, формуючи альтернативну картину світу.
Потенційний вплив на політику Кремля
Згідно з інформацією від Bloomberg, Кремль може розглядати можливість уповільнення посилення контролю над інтернетом через невдоволення користувачів та падіння рейтингу Путіна. Зокрема, згадуються обмеження щодо Telegram як один з факторів, що викликають роздратування.
“Кремль може сповільнити посилення контролю над інтернетом через невдоволення користувачів і падіння рейтингу очільника Росії Володимира Путіна, зокрема через обмеження Telegram.”
Ці дані також перегукуються з попередньою інформацією про відключення інтернету в Росії, які відбуваються з травня 2025 року. Росія стала світовим лідером за кількістю таких “шатдаунів”, що свідчить про системний підхід до контролю над інформаційним простором.
- Загальна кількість годин відключень інтернету в Росії за минулий рік становила 37 166 годин.
- Ці відключення торкнулися практично всього населення країни – 146 мільйонів людей.
- В середньому обмеження вводяться в 63 регіонах щодня.
Попередження про “тимчасові складнощі” з мобільним інтернетом, які почали отримувати мешканці Підмосков’я, Санкт-Петербурга та Москви, свідчать про те, що подібні обмеження можуть ставати більш частими та масштабними. Офіційно ці заходи пояснюються “з метою забезпечення заходів безпеки”.
Таким чином, падіння рейтингів Володимира Путіна може бути не лише відображенням поточних настроїв у суспільстві, але й сигналом для Кремля щодо необхідності перегляду деяких стратегій, зокрема, щодо контролю над інформацією та громадянськими свободами. Однак, враховуючи загальну політичну систему Росії, кардинальні зміни у цьому напрямку малоймовірні.
