Міністерство оборони України зробило справжній прорив у сфері оборонних закупівель, запустивши цифрову систему DOT-Chain Defence, яка покликана спростити процес придбання зброї до рівня, порівнянного з онлайн-магазинами. Ця інноваційна платформа дозволяє військовим безпосередньо замовляти необхідне обладнання, зокрема дрони, отримуючи його в стислі терміни, що є надзвичайно важливим в умовах сучасної війни. Радикальна реформа закупівель стала відповіддю на стрімкі технологічні зміни на ринку озброєнь, затягування поставок на фронт та випадки зловживань, коли неякісна продукція купувалася за завищеними цінами. У 2023 році Україна започаткувала побудову конкурентного ринку дронів, прагнучи стимулювати інновації, проте це також створило виклики у вигляді можливого хаосу, корупції та неефективного використання ресурсів. Перед Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) постало завдання розробити систему, яка б забезпечувала контроль якості та адекватності цін, не пригнічуючи при цьому динаміку вільного ринку.
DOT-Chain Defence: Революція в оборонних закупівлях
Як працює нова система
АОЗ вирішила впровадити цифровізацію, створивши справжній військовий маркетплейс, що вже викликало інтерес і наслідування в таких країнах, як США та Франція, котрі також шукають ефективні шляхи адаптації до надшвидких технологічних змін. Ця система, що отримала назву DOT-Chain Defence, є масштабованою версією попереднього проєкту DOT-Chain, який успішно застосовувався для тилових закупівель. Розробка зіткнулася з початковою критикою через специфіку ринку озброєнь, який значно складніший за ринок цивільних товарів, а також з певним непорозумінням з боку вищого військового командування, яке потребувало переконання в ефективності нового підходу. Агенція розуміла ризики різкого переходу на нову платформу, тому впровадження DOT-Chain Defence відбувалося поетапно, з постійним тестуванням усіх механізмів. Спочатку на маркетплейс додавалася продукція зі “зрілих” сегментів ринку, де вже існує конкуренція між багатьма виробниками аналогічних товарів. До таких сегментів належать FPV-дрони, бомбери, дрони-розвідники, роботизовані наземні комплекси, засоби РЕБ та перехоплювачі, з планами щодо додавання боєприпасів для БПЛА найближчим часом. Однак, складніші види озброєнь, такі як снаряди, “діпстрайки”, ракети чи артилерія, поки що закуповуються за традиційною процедурою, що вимагає жорсткішого контролю, масштабування та високого рівня авансування. Кількість підрозділів та обсяги поставок через DOT-Chain Defence поступово збільшувалися; якщо у 2025 році через систему було поставлено лише 7% від загальної кількості FPV-дронів, то зараз ця частка активно зростає. За перші 3,5 місяці 2026 року обсяги закупівель через платформу сягнули 33,4 млрд грн, що значно перевищує показники за аналогічний період попереднього року. Міноборони прагне перевести до 70% закупівель дронів на цю цифрову платформу, зберігаючи при цьому певні класичні процедури для специфічних видів озброєнь, проте навіть ці закупівлі будуть контролюватися на основі даних з DOT-Chain Defence, що дозволить аудиторам оперативно виявляти закупівлю непопулярних видів дронів.
DOT-Chain Defence функціонує подібно до відомих маркетплейсів, пропонуючи знайомий інтерфейс з товарами, фільтрами, відгуками та можливістю швидкого зв’язку з продавцем. Процес починається з того, що український виробник подає до Міноборони документи, що підтверджують його легітимність і відсутність зв’язків з Росією. Після успішної перевірки укладається рамкова угода з АОЗ, яка містить інформацію про найменування дрона, його характеристики та ціну, а також потенційний обсяг поставок. Важливо зазначити, що рамкова угода є лише декларацією про наміри, а реальні кошти компанія отримує лише після розміщення безпосереднього замовлення військовими через платформу. Після фактичного відвантаження партії товару на фронт, Агенція укладає додаткову угоду та здійснює оплату. Якщо всі 10 тисяч дронів, передбачених рамковою угодою, будуть замовлені до її закінчення, угода може бути продовжена з новим обсягом. Підключення виробника до системи триває менше тижня, але може бути прискорене за запитом Генштабу.
Переваги та недоліки системи
Після підключення виробник отримує доступ до особистого кабінету, де може вказувати наявність товарів, терміни виробництва та поставок, а також взаємодіяти з відгуками. Для військових DOT-Chain Defence виглядає як зручний клієнтський інтерфейс. Генштаб і Міноборони визначають, які підрозділи отримають доступ до платформи та які ліміти бюджету їм будуть встановлені. Представники військових частин призначають відповідальних за розміщення замовлень, прийом товару та підписання актів приймання-передачі, що забезпечує додатковий рівень безпеки шляхом розподілу доступу до чутливої інформації. Система мінімізує ризики, не розкриваючи точну адресу доставки, а лише область або адміністративну одиницю, тоді як безпосереднє планування маршруту здійснюється компанією-постачальником, що перебуває на прямому зв’язку з військовою частиною. У випадку невідповідності товару вимогам, він повертається виробнику для заміни, а повторні випадки негативно впливають на репутацію виробника на платформі. Питання безпеки було приділено особливу увагу, що проявляється у рольовому доступі та відсутності точної адреси постачання в системі. Подібні підходи використовуються в інших військових цифрових рішеннях, наприклад, у системі Delta, а DOT-Chain Defence також має додаткові контури безпеки, що відповідають міжнародним стандартам ISO 27001 та NIST Cybersecurity Framework. Наразі до маркетплейсу підключено 218 підрозділів Сил оборони, з планами розширення на підрозділи “Лінії дронів”. Підключені підрозділи можуть оплачувати товари з рахунків, що фінансуються Міноборони, або з “е-балів”, зароблених у бою. Міноборони може збільшувати ліміти для конкретних підрозділів за потреби. Платформа налічує 536 продуктів від 140 виробників, з можливістю сортування та фільтрації за різними критеріями, а також перегляду відгуків. Доставка товарів, які є в наявності, займає до 10 днів, тоді як для товарів на замовлення термін постачання становить до 60 днів, з передбаченими штрафами за затримку.
Позитивні відгуки та виклики
Більшість користувачів, як виробників, так і військових, позитивно оцінюють платформу DOT-Chain Defence, відзначаючи значне скорочення часу на укладання угод завдяки цифровізації та електронному документообігу. Постійний контакт із військовими дозволяє виробникам отримувати прямий зворотний зв’язок, що сприяє плануванню наступних закупівель та тестуванню нових продуктів. Один з опитаних військових зазначив: “Наше спілкування з виробниками звелося до мінімуму. Ми обираємо майно, замовляємо – і воно через декілька діб у нас”. Однак, існують і недоліки. Перший – система працює лише за постоплатою, що змушує виробників використовувати власні обігові кошти для поповнення складів, особливо при великих обсягах. Цю проблему обіцяють вирішити шляхом впровадження механізму авансування, прив’язаного до попиту та швидкості відвантажень. Другий недолік стосується виробників дорогих та технологічних безпілотників, для яких цикл виготовлення значно перевищує 60-денний термін від постачання до замовлення, що знову ж таки вимагає використання власних обігових коштів. Третій – військовослужбовці поки що не дуже активно залишають відгуки, оскільки право залишати відгук мають лише закупівельники, а не безпосередні користувачі; планується розширити доступ до відгуків для майстерень у бригадах. Четвертий – спостерігається перекіс у бік популярних виробників, тоді як інша продукція пробується неохоче, що може обмежувати диверсифікацію поставок; для вирішення цієї проблеми платформа намагається підсвічувати новинки та пропонувати альтернативи, як-от акція “Купидрони”. П’ятий недолік – відсутність функціоналу “конструктора” дронів та можливість кастомізації, а також закупівля комплектуючих окремо. Шостий – виробники очікують більшої гнучкості у зміні цін та додаванні нових моделей, оскільки поточні бюрократичні процедури потребують багато часу; також виникають паузи в постачанні при продовженні рамкових угод. Сьомий – через ринковий характер платформи, Міноборони не може висувати вимоги щодо локалізації компонентів, тому державі доведеться шукати інші інструменти для стимулювання переходу на вітчизняні компоненти. Незважаючи на ці виклики, загальний курс на спрощення бюрократії, обережне впровадження нових практик та наближення виробників до військових, і навпаки, вважається правильним. Ефективність системи у великих обсягах постачання покаже час.
