Для древнего городища добиваются охранных границ

Для древнего городища добиваются охранных границ

Питання збереження культурно-історичної спадщини в межах урбанізованого простору сучасних мегаполісів завжди викликає гострі дискусії, адже швидкі темпи забудови часто вступають у конфлікт із необхідністю захисту археологічних пам'яток. Столична прокуратура була змушена вдатися до судового механізму примусу, оскільки профільні міські посадовці тривалий час демонстрували пасивність у питанні юридичного закріплення меж та режиму використання унікального історичного об'єкта. Йдеться про стародавнє поселення епохи Київської Русі, яке розташоване на лівобережній частині української столиці та має величезне значення для вивчення нашої прадавньої історії.

Хроніки давнини: чому городище на Троєщині має сакральне значення для історій

Археологічний комплекс, відомий як «Городище з посадом Троєщина-Вигурівщина», датується XI-XIII століттями та репрезентує собою надзвичайно цінний пласт матеріальної культури давньоруського періоду. Розташоване у мальовничому куточку Деснянського району на стариці прадавньої річки Десни — Радосині (відомої також як Радунка чи Гнилуша), це поселення зберігає сліди життя наших предків на площі понад три гектари.

Деснянська окружна прокуратура міста Києва зазначає: «Попри те, що об'єкт перебуває на державному обліку ще з радянських часів, а у 2023 році був офіційно внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам&#39ятка археології місцевого значення, реальних охоронних механізмів на місцевості досі не створено».

Проблематика правового вакууму та загрози для пам'ятки

Головною проблемою залишається відсутність затвердженої проєктної документації, яка б чітко визначала буферні зони, межі та суворі обмеження щодо господарського використання цієї території. Ба більше, інформація про історичну ділянку досі відсутня в Державному земельному кадастрі, що створює сприятливі умови для потенційних зловживань, незаконних землевідводів та поступового знищення культурного шару.

  • Відсутність геодезичної фіксації меж на місцевості.
  • Брак відомостей у земельному кадастрі України.
  • Ризики стихійної забудови та антропогенного руйнування культурного шару.

Задля усунення цих загроз Київський окружний адміністративний суд уже відкрив провадження за відповідним позовом прокурора, зобов'язавши відповідачів надати пояснення. Експертне середовище та громадськість сподіваються, що цей судовий процес стане прецедентним і змусить виконавчу владу відповідальніше ставитися до збереження тисячолітньої спадщини перед обличчям сучасних будівельних викликів.