Європейський Союз активно працює над покращенням показників здоров’я своїх громадян, зосереджуючись на тривалості здорового життя. За останніми даними Євростату, цей показник становить 63,3 року для жінок та 62,8 року для чоловіків. Одним із найсуттєвіших чинників, що негативно впливають на тривалість здорового життя, є вживання тютюну та нікотину. Саме тому Єврокомісія розпочала перегляд чинної нормативної бази, що регулює обіг тютюнових та нікотинових виробів, виявляючи як досягнення, так і прогалини, які потребують нових законодавчих рішень. Для України, яка прагне до членства в ЄС, оновлення цих директив стане важливим кроком у рамках євроінтеграційних зобов’язань.
Директиви працюють, але нові виклики
Ключові ініціативи ЄС у боротьбі з тютюном
Вживання тютюну щорічно стає причиною смерті близько 700 тисяч громадян країн ЄС, що робить його найпоширенішою причиною смертей, яким можна запобігти. У цьому контексті ЄС розробив дві масштабні ініціативи, які розглядають тютюнові та нікотинові вироби як системну загрозу громадському здоров’ю:
- План ЄС щодо боротьби з раком (Europe’s Beating Cancer Plan): Мета – знизити частку курців до менш ніж 5% населення ЄС до 2040 року. Це особливо важливо, оскільки куріння є причиною 27% усіх онкологічних захворювань у ЄС та дев’яти з десяти випадків раку легень.
- “Безпечні серця” (Safe Hearts Plan): Це перший комплексний план ЄС щодо боротьби із серцево-судинними захворюваннями, які щорічно забирають життя 1,7 мільйона громадян ЄС та завдають економічних збитків у розмірі 282 мільярдів євро. План охоплює десять напрямків, включаючи персоналізовану профілактику, вакцинацію, впровадження штучного інтелекту в кардіології та модернізацію законодавства щодо захисту від тютюну та нікотину.
Оцінка чинної нормативної бази та її результати
У квітні 2026 року Єврокомісія опублікувала результати комплексної оцінки чинної нормативної бази щодо контролю за тютюном та нікотином, яка охоплює три директиви: щодо виробництва, представлення та продажу тютюнових і суміжних виробів, щодо реклами та спонсорства тютюнових виробів, а також щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби.
Впровадження цих директив принесло відчутні результати: поширеність куріння знизилася з 28% до 24%, серед молоді 15–24 років – з 29% до 22%, а смертність, пов’язана з вживанням тютюну, скоротилася на 9%.
Ці досягнення стали можливими завдяки таким заходам:
- Впровадження вимог до вмісту та звітності щодо інгредієнтів у тютюнових виробах.
- Встановлення єдиних вимог до маркування та пакування, заборона використання ароматизаторів у сигаретах, тютюні для самокруток та тютюнових виробах для нагрівання.
- Комплексне регулювання електронних сигарет та рідин до них.
- Активізація боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами через запровадження системи простежуваності.
Важливу роль відіграла сувора заборона транскордонної реклами та спонсорства тютюнових виробів. Оподаткування визнано одним із найефективніших інструментів зниження вживання тютюну – близько 40% зменшення поширеності куріння в ЄС пов’язують саме з податковою політикою. У липні 2025 року Єврокомісія запропонувала перегляд Директиви про оподаткування тютюну 2011/64/ЄС, пропонуючи встановити мінімальні акцизні ставки на рівні 215 євро за 1000 сигарет, що є орієнтиром для України.
Нові виклики та необхідність посилення регулювання
Оцінка Єврокомісії підкреслює зростаючі виклики, пов’язані з появою нових тютюнових та нікотинових виробів, особливо для дітей та молоді. Поширеність електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання та нікотинових снюсів створює “ефект вхідних воріт”, втягуючи молодь у стійку залежність. Фрагментація правил щодо ароматизаторів, пакування та одноразових вейпів у державах-членах ЄС послаблює загальний ефект антитютюнової політики. Ситуацію ускладнює стрімка еволюція цифрового маркетингу, де тютюнова індустрія використовує “сірі зони” соціальних мереж для реклами нових продуктів. Єврокомісія планує посилити регулювання електронних сигарет, тютюнових виробів для нагрівання та запровадити регулювання для нікотинових снюсів.
Що це означає для України
Шлях до євроінтеграції через антитютюнове законодавство
Перегляд європейського законодавства є безпосереднім дороговказом для України в рамках переговорного процесу щодо вступу до ЄС. Україна вже отримала заключні умови за переговорним розділом 28 (“Захист прав споживачів і охорона здоров’я”). Кабінет міністрів затвердив Національну програму адаптації законодавства до acquis ЄС, де контроль над тютюном є одним із пріоритетних напрямів.
Пріоритетні кроки України
У межах переговорного процесу пріоритетними є такі кроки:
- Повна імплементація Директиви 2014/40/ЄС, зокрема, заборона ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання.
- Ратифікація Протоколу ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами.
- Запуск системи простежуваності тютюнових виробів.
- Встановлення єдиних із ЄС правил щодо податкової звітності та допустимих порогів втрат тютюнової продукції під час транспортування.
Не менш пріоритетною є синхронізація ставок акцизного податку на тютюнові та нікотинові вироби з оновленнями Директиви 2011/64/ЄС. Натомість, за чинним Податковим кодексом, Україна досягне лише поточного мінімуму ЄС (90 євро за 1000 сигарет) аж у 2028 році. Єврокомісія ж пропонує підняти ставку акцизного податку на сигарети до 215 євро, а також запровадити автоматичну індексацію на інфляцію та нові мінімальні акцизи на рідини до е-сигарет, ТВЕН й нікотинові снюси. Тому українські уряд та парламент повинні прискорити графік підвищення ставок, щоб уникнути катастрофічного цінового розриву з країнами ЄС та ризику контрабанди.
Регулювання нікотинових виробів та захист дітей
Важливим кроком є законопроєкти №14110 або №14110-д, які передбачають повне врегулювання нікотинових виробів на рівні з тютюновими, включаючи заборону продажу дітям, заборону реклами, стимулювання та спонсорства, встановлення граничного рівня нікотину та запровадження медичних попереджень і стандартизованої упаковки. Ці норми відповідають євроінтеграційним зобов’язанням України. Законопроєкт №14110 також пропонує повну заборону нікотинових снюсів для захисту дітей, що вже успішно діє в деяких країнах ЄС.
Вживання тютюну щорічно призводить до смерті близько 100 тисяч українців, що значно навантажує систему охорони здоров’я та підриває демографічний потенціал держави. Для України, яка переживає демографічну кризу, посилення антитютюнового законодавства є одночасно євроінтеграційним зобов’язанням, інвестицією у здоров’я нації та елементом збереження людського капіталу.
