Президент Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що процес вступу України до Європейського Союзу є не просто формальністю, а справжнім геополітичним пріоритетом, і при цьому відзначив надзвичайний прогрес, якого Київ досягає у проведенні реформ, навіть перебуваючи в умовах повномасштабної війни. Ці заяви були зроблені ним після засідання “коаліції охочих”, що відбулося в Києві, підкреслюючи стратегічну важливість розширення ЄС для стабільності та безпеки всього континенту.
Геополітичний пріоритет і необхідність прискорення
“Звичайно, як ми знаємо, процес ґрунтується на досягненнях. Це означає, що ми маємо чіткі критерії. Але оскільки це геополітичний пріоритет, це також означає, що і Європейський Союз, і країни-кандидати повинні усвідомлювати нагальність цього процесу. Тобто всі мають працювати наполегливіше й швидше, щоб виконувати критерії та рухатися вперед”, – зазначив Кошта.
Висловлювання Кошти чітко окреслюють двосторонню відповідальність: Європейський Союз повинен демонструвати гнучкість та політичну волю, а країни-кандидати, зокрема Україна, мають невпинно працювати над виконанням усіх необхідних критеріїв. Цей підхід відображає розуміння того, що розширення ЄС – це не лише процес адаптації нових членів, але й стратегічна інвестиція в майбутнє безпеки та процвітання Європи.
Вражаючий прогрес України в умовах війни
За словами президента Європейської ради, те, що демонструє Україна, є справді вражаючим, адже “дуже складно проводити реформи та виконувати необхідні для повноправного членства вимоги під час війни”. Це свідчить про надзвичайну стійкість українського суспільства та його непохитну відданість європейському вибору. Навіть в умовах безпрецедентних викликів, пов’язаних із російською агресією, Україна продовжує втілювати необхідні реформи, що демонструє її зрілість та готовність до інтеграції.
Реалістичні терміни вступу: виклики та перспективи
Кошта також прокоментував можливість пришвидшення процесу вступу України до ЄС, висловивши думку, що “важко уявити швидший процес за нинішніх умов”. Він навів приклад власної країни, Португалії, яка вела переговори про вступ дев’ять років в умовах миру, і поставив риторичне запитання: “Можете уявити, щоб пройти цей процес за два-три роки посеред війни?”. Це зауваження підкреслює складність та багатогранність процесу вступу, особливо в умовах триваючого конфлікту.
- На даний момент Україна відкрила два кластери переговорів: “Основи” та “Зовнішні відносини”.
- Часові рамки відкриття решти чотирьох кластерів залишаються невизначеними, зокрема через позицію Угорщини.
- Україна сподівається на відкриття наступних переговорних кластерів восени.
- Завершення переговорів до кінця 2027 року вважається амбітним, але реалістичним завданням.
- Литва планує сприяти якнайшвидшому відкриттю решти переговорних кластерів під час свого головування в Раді ЄС у першій половині 2027 року, очікуючи від Києва активного впровадження реформ.
Висловлювання президента Європейської ради Антоніу Кошти підтверджують стратегічну важливість України для ЄС та визнають значний прогрес, досягнутий Києвом. Однак, реалістичний погляд на терміни вступу, зважаючи на складність переговорного процесу та поточну безпекову ситуацію, є ключовим для формування правильних очікувань.
