Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України активно працює над імплементацією нових європейських стандартів щодо будівельної продукції, що є важливим кроком для гармонізації українського законодавства з європейським і підвищення якості будівельних матеріалів та робіт. Це зумовлено необхідністю адаптації до Регламенту (ЄС) 2024/3110, який приходить на зміну Регламенту (ЄС) №305/2011, та вимагає комплексного підходу до регулювання ринку будівельних виробів. На початку червня 2024 року Міністерство спільно з BRDO, за підтримки ініціативи EU4Reconstruction, організувало міжвідомчий семінар, присвячений саме цим питанням, де обговорювалися шляхи завершення імплементації чинного регламенту та підготовка до переходу на новий, що передбачає вдосконалення механізмів міжвідомчої координації для його успішного впровадження.
Аналіз європейських регуляторних змін
Суть нових вимог
Сучасні вимоги до будівель, які охоплюють механічну стійкість, пожежну безпеку, енергоефективність та звукоізоляцію, трансформуються через систему вимірюваних показників конкретних виробів, таких як реакція на вогонь, несуча здатність, теплопровідність та звукоізоляційні властивості. Регламент щодо будівельної продукції, таким чином, перетворює загальні поняття, на кшталт “якісних матеріалів”, на чітку систему характеристик, стандартів, випробувань, декларацій відповідності та визначеної відповідальності всіх учасників ринку.
Перехідний період
Європейський Союз здійснює перехід від чинного Регламенту 305/2011 до оновленого Регламенту 2024/3110, що вимагає від України активної підготовки. Вже сьогодні в Україні впроваджуються положення Регламенту 305/2011 відповідно до Закону №850-IX, а також активно розробляється дорожня карта для переходу до нових, більш удосконалених вимог Регламенту 2024/3110.
Шляхи впровадження та інституційні механізми
Етапний підхід
Експерти пропонують поетапний підхід до переходу, який передбачає три ключові стадії: перш за все, стабілізація існуючої системи регулювання; по-друге, підготовка комплексних горизонтальних змін до законодавства; і, по-третє, поступове впровадження нових правил для окремих груп будівельної продукції. Україна вже має необхідну інституційну базу та інструменти для здійснення цього переходу, включаючи профільний Закон №850-IX, національний орган стандартизації, Національне агентство з акредитації України (НААУ), уповноважені органи з оцінки відповідності, Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ), а також Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕСС).
Декларація показників та ринковий нагляд
Декларація показників, яка є результатом оцінки продукції, базується на заводському контролі виробництва, проведенні випробувань та наявності відповідної документації від органу оцінки відповідності. Цей документ складається безпосередньо виробником з використанням інструментів ЄДЕСС. Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) здійснює подальший ринковий нагляд, перевіряючи повний ланцюжок доказів: від виробника, типу та партії продукції до маркування, декларації показників та технічної документації, що забезпечує прозорість та відповідальність на ринку.
Додаткові інструменти та майбутні перспективи
База даних цін та Кодифікатор
Впровадження європейських регламентів також пов’язане з розвитком таких важливих інструментів, як Кодифікатор будівельної продукції та Державна база даних цін. Міністерство ініціює запуск цих систем для забезпечення точного визначення вартості будівельних робіт на основі актуальних ринкових даних, що сприятиме прозорості та ефективності будівельної галузі.
Постійний діалог та співпраця
Міжвідомчі семінари будуть проводитися на регулярній основі для детального роз’яснення положень європейських регламентів та їх практичного застосування. Наступна зустріч буде присвячена аналізу цін у будівництві, запуску Бази даних цін та повноцінній роботі Кодифікатора будівельної продукції.
Проєкт реалізується за підтримки EU4Reconstruction, що фінансується Європейським Союзом, співфінансується та спільно реалізується Данією, Німеччиною, Францією та Литвою.
BRDO, за підтримки EU4Reconstruction (Напрям 1), долучається до супроводу запуску Державної бази даних цін на будівельну продукцію (БДЦ), яку впроваджує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, що свідчить про високий рівень міжнародної співпраці та зацікавленості у розвитку будівельної галузі України.
