Американське видання The New York Times 6 вересня опублікувало статтю “В Україні шахрайство та розтрати винагороджуються збільшенням кількості контрактів на постачання зброї”, що викликала значний резонанс. Матеріал, заснований на злитому внутрішньому аудиті, висвітлює випадки корупції та неефективного використання коштів в українській оборонній промисловості, згадуючи гучні скандали та системні проблеми. Однак, аналізуючи цю публікацію, варто звернути увагу на кілька ключових аспектів, які можуть впливати на сприйняття викладеної інформації.
Аналіз публікації The New York Times
Ключові моменти та їх інтерпретація
- Фокус на кейсах 2024 року: Стаття переважно спирається на події 2024 року, що, на думку автора, є доволі застарілою інформацією для публікації наприкінці 2026-го.
- Далекоглядні висновки на основі минулих подій: Журналісти роблять узагальнюючі висновки про глибоко вкорінену корупцію в системі оборонних закупівель, спираючись на поодинокі випадки. Цитати колишнього міністра оборони Михайла Федорова та американського експерта з протидії корупції Джеймса Вассерсторма додають матеріалу емоційного забарвлення, але можуть не відображати повної картини.
- Контекст публікації: Час виходу статті, співпавши з візитом американських перемовників до Києва та приїздом делегації представників НАТО, може свідчити про створення певного інформаційного фону для цих важливих зустрічей. Автор припускає, що матеріал міг бути використаний для того, щоб попередити партнерів про негативну ситуацію в українській оборонній системі.
Стаття написана у форматі колонки, викладаючи особисту думку шеф-редактора видання “Оборонка”.
Системні виклики та їх наслідки
Масштабування витрат та кадровий дефіцит
Коррупція та неефективність у сфері оборонних закупівель в Україні є реальністю, зумовленою різким зростанням оборонних бюджетів. Якщо у 2021 році Україна виділила на закупівлю озброєння близько 1 млрд дол., то у 2023 році ця сума сягнула 22 млрд, а у 2025 році прогнозується близько 33 млрд. Жодна система у світі не здатна витримати таке масштабування видатків без суттєвих втрат в ефективності та підвищення корупційних ризиків. Додатковими факторами, що погіршують ситуацію, є хронічний брак компетентних кадрів у державному управлінні, вимушена відсутність виборів та призначення на посади за принципом лояльності, а не професіоналізму.
Швидке застарівання технологій на фронті та необхідність термінових закупівель в умовах світового дефіциту озброєнь створюють високий ризик помилок або маніпуляцій з боку певних груп інтересів. Це призводить до того, що обґрунтовані розслідування часто перетворюються на скандали з звинуваченнями у “роботі на Росію”, а незаконні обшуки супроводжуються “чорним піаром” у медіа, спрямованим на дискредитацію компаній.
Конкретні випадки з статті NYT
Приклади корупційних схем
- Неякісні міни з Павлоградського хімічного заводу: У 2024 році військова прийомка завищила виробничі потужності заводу, що призвело до укладення великого контракту Агенцією оборонних закупівель, який не був виконаний вчасно.
- Закупівля реактивних боєприпасів: На тендері було обрано дорожчу пропозицію, що, ймовірно, принесло нелегітимну вигоду європейській компанії Czechoslovak Group.
- Зірвана угода на постачання сербських ракет: Угода через українського посередника “Спецтехноекспорт” була зірвана.
- Спроба продажу неякісних бронежилетів: Компанія, пов’язана з Тимуром Міндічем, намагалася продати державі бронежилети неналежної якості, що викликало обурення через спробу впливу на міністра оборони з боку колишнього бізнес-партнера президента.
Ці чотири історії, якщо розглядати їх ізольовано, створюють вкрай негативну картину українських оборонних закупівель.
Позитивні зміни та реформи
Реформування системи закупівель
Важливо зазначити, що з часу згаданих подій порядок закупівель зазнав суттєвих змін. Агенція оборонних закупівель (АОЗ) розвивається як інституція, впроваджуючи інструменти для мінімізації корупційних ризиків. Зокрема, система закупівель DOT-Chain Defence, що безпосередньо з’єднує оператора та виробника, практично унеможливлює корупцію при закупівлі дронів. Наразі через неї закуповується близько 35% FPV-дронів, з планами збільшення до 70%.
Позитивним зрушенням є втрата спецекспортерами своїх позицій на ринку. Частка українських компаній-посередників у закупівлях АОЗ знизилася до 1,7%, що зумовлено налагодженням вітчизняними компаніями власного виробництва. Це призвело до значного зменшення потреби в імпорті. Важливо, що три з чотирьох випадків, згаданих у статті NYT, стосуються імпорту, а не власного виробництва.
У 2024 році частка власного виробництва в закупівлях АОЗ становила 44%, а зараз сягає 87%, що свідчить про майже повний перехід держави на прямі закупівлі вітчизняного озброєння без посередників. Це полегшує контроль над цінами та виконанням контрактів.
Впровадження тендерів та боротьба з корупцією
Для внутрішніх виробників запущено процес масових тендерних закупівель, що дозволить обирати постачальників зброї на конкурсній основі, а не за бажанням окремих осіб. Впровадження тендерів відбувається поступово, з певними труднощами та опором з боку прихильників старої системи.
Попри звільнення міністра Федорова, яке, за версією NYT, було пов’язане з його антикорупційними реформами, відбулося оновлення керівництва Генерального штабу, яке сприяє реалізації цих реформ.
“У Міноборони також зберігається курс на реформування військової “прийомки”, через яку були поставлені неякісні міни з Павлоградського заводу – зараз ми чекаємо на її концепт, щоб надати оцінку.”
Мінстратегпром, що неефективно управляв Павлоградським заводом, було розформовано. Керівник Павлоградського заводу Леонід Шиман, а також Олександр Лієв, який ймовірно причетний до розкрадання коштів на боєприпасах, та Ігор Гринкевич, що постачав неякісний одяг, перебувають під судом.
Окрім арештів, існують інші форми очищення системи, такі як звільнення з посад, виїзд з країни або превентивний ефект від діяльності громадськості та правоохоронних органів. Тимур Міндіч, пов’язаний з корупцією в оборонній промисловості, фактично залишив країну.
Працівники БЕБ провели роботу з встановлення фактів завищення цін на компоненти “бомберів” та виявили зв’язок з іншими виробниками. Незалежність приватних компаній, відстояна громадськістю, захищає їх від нелегітимного впливу та використання у корупційних схемах.
Баланс між критикою та позитивними змінами
Прогнози та майбутні виклики
Говорячи про корупцію в українській оборонній галузі, не можна ігнорувати позитивну динаміку. Зваженість в оцінках корупційної ситуації є критично важливою, адже створення медійної “реальності” безнадійно хворої системи може призвести до втрати підтримки західних партнерів та посилення антиукраїнських настроїв у Європі, що особливо небезпечно напередодні президентських виборів у Франції, парламентських в Італії та проміжних у США.
Водночас, не можна замовчувати реальні проблеми. Ключова теза матеріалу NYT про те, що “розтрати та корупція винагороджуються новими контрактами”, все ще актуальна, і в Міноборони залишається практика контрактування виробників з проблемною історією постачань. Однак, закривати очі на очевидні досягнення та позитивні процеси у боротьбі з корупцією також неприпустимо.
Багато людей на всіх рівнях працюють над створенням прозорої системи закупівель, виправданням очікувань партнерів та забезпеченням армії необхідним озброєнням. В умовах знищення великого бізнесу російськими ракетами, кожна гривня має бути врахована.
