П’єр Франческо Дзадзо, посол Італії в Україні з 2021 по 2024 рік, який одним із небагатьох європейських дипломатів зустрів повномасштабне вторгнення Росії в Києві, поділився своїми відвертими спогадами та аналізом щодо сприйняття України в Італії та Європі, а також щодо її євроінтеграційних перспектив. Після завершення дипломатичної служби Дзадзо отримав свободу висловлюватися, що дозволило йому детальніше розкрити складні аспекти українсько-італійських відносин та європейської політики.
Ставлення до України: від стереотипів до поваги
“Італію найбільше здивувало те, що українці чинили опір”, – зазначив Дзадзо, підкресливши, наскільки глибоко вкорінені були стереотипи про Україну в італійському суспільстві та навіть серед дипломатів. До 2022 року Україну переважно сприймали як бідну, корумповану країну, де домінує російський вплив, а українці мали слабку національну ідентичність. Цей образ, сформований десятиліттями російської дезінформації, значною мірою стосувався навіть представників італійського МЗС.
Дзадзо активно працював над спростуванням цих стереотипів, відвідуючи Харків та Одесу, щоб довести, що російськомовні українці є патріотами своєї країни. Він наголосив, що, попри зусилля Росії з поширення наративів про “неіснуючу Україну”, повномасштабне вторгнення та незламний опір українців стали шоком для всіх, повністю змінивши ставлення до України.
Україна на шляху до ЄС: роль Італії та ключові виклики
- Підтримка євроінтеграції: Італія, зокрема під керівництвом прем’єр-міністра Маріо Драгі, відіграла вирішальну роль у наданні Україні статусу кандидата в ЄС. Дзадзо був свідком переговорів, які відбувалися дорогою до Києва та під час візиту до української столиці, де ключовим моментом було переконання тодішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца.
- Лідерство Драгі: Маріо Драгі, обурений російською агресією, рішуче виступив за розрив економічних зв’язків з Росією та підтримав вступ України до ЄС, демонструючи швидку здатність Італії зменшити свою залежність від російських енергоносіїв.
- Позиція Джорджі Мелоні: Попри початкові побоювання щодо перемоги ультраправої партії “Брати Італії”, Джорджа Мелоні продемонструвала чітку проукраїнську позицію, мотивовану націоналізмом та повагою до країн, які борються за свою батьківщину. Її проамериканська орієнтація також сприяла цьому.
- Виклики для ЄС: Дзадзо висловив занепокоєння щодо одностайного голосування в ЄС, наголошуючи на необхідності уникнути повторення ситуації з Угорщиною та підтримуючи модель “різних швидкостей” для прискорення інтеграції. Він вважає, що Україна потребує сильного ЄС, так само як і ЄС потребує сильної України.
Військова підтримка та російська пропаганда
- Складнощі з військовою допомогою: Хоча політична та гуманітарна підтримка України з боку Італії залишається стабільною, військова допомога стикається з перешкодами через громадську думку, майбутні вибори та проросійську позицію деяких політичних сил, зокрема партії “Ліга”.
- Російський вплив: Росія активно використовує дезінформацію, фейкові новини та втручання у внутрішні справи Італії, розглядаючи її як “слабку ланку” в Європі. Дзадзо зазначив відсутність ефективної законодавчої бази для боротьби з дезінформацією та наявність проросійських поглядів у деяких ЗМІ.
- Надія на майбутнє: Незважаючи на виклики, Дзадзо висловив надію, що Італія не відступить від своєї проукраїнської позиції, особливо враховуючи рейтинги підтримки партій та незмінність проукраїнської позиції Джорджі Мелоні.
“Італія не готова усвідомити, наскільки великою є загроза з боку Росії”, – констатував Дзадзо, закликаючи до більш рішучих дій у сфері протидії дезінформації та захисту демократичних цінностей.
П’єр Франческо Дзадзо також висловив впевненість, що Україна зрештою вступить до ЄС, незважаючи на майбутні політичні вибори в країнах Європи та потенційний вплив російської пропаганди. Він підкреслив, що Європа вже демонструвала свою здатність до несподіваних рішень, таких як посилення підтримки України навіть після припинення допомоги з боку США. Проте, він зауважив, що вступ під час активних бойових дій є неможливим через активацію статті 42 Договору про ЄС щодо спільної оборони та необхідність проведення демократичних виборів.
