Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО України повідомив про безпрецедентну інформаційну атаку, спрямовану на дискредитацію новопризначеного головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого. Ця атака, що розгорнулася в соціальних мережах, таких як Facebook та Threads, використовує відверті фейки, маніпулятивні матеріали та неперевірені чутки з метою підірвати довіру до військового командування та створити хибні, завищені очікування щодо ефективності нового лідера. Масове поширення подібних матеріалів, за твердженнями ЦПД, здійснюється переважно через бот-акаунти, що свідчить про організований та цілеспрямований характер кампанії, спрямованої на провокування конфліктів та формування розколу в Силах оборони України.
Аналіз інформаційної війни
Заявлена інформаційна кампанія проти Михайла Драпатого є типовим прикладом сучасної гібридної війни, де психологічний тиск та маніпуляція громадською думкою стають не менш потужною зброєю, ніж безпосередні бойові дії. ЦПД вказує на кілька ключових наративів, що використовуються для дискредитації:
- Чутки про конфлікти між вищим військовим керівництвом, що сягають рівня фізичних сутичок, покликані створити враження хаосу та нездатності керівництва долати внутрішні розбіжності.
- Інформація про “небувалі перевірки, обшуки та аудит у військових частинах” може використовуватися для деморалізації особового складу та створення відчуття недовіри з боку командування.
- Фейкові заяви щодо “розформування ТЦК” або “відправки всіх працівників ТЦК на фронт” можуть бути спрямовані на створення паніки та непевності щодо мобілізаційних процесів та функціонування системи військового обліку.
“Розганяючи фейкові заяви від імені Михайла Драпатого, у суспільстві намагаються сформувати завищені очікування та викривлене сприйняття реальності для подальшої дискредитації Головкома щодо цих питань”, – зазначають у Центрі протидії дезінформації.
Історичний контекст та міжнародний досвід
Подібні методи дезінформації активно застосовувалися Російською Федерацією проти України протягом усього періоду російсько-української війни, зокрема, під час попередніх ротацій вищого військового керівництва. Створення фейкових акаунтів від імені високопосадовців, як це було з Михайлом Драпатим у соціальній мережі Х (колишній Twitter), є відпрацьованою схемою, спрямованою на поширення неправдивої інформації під виглядом офіційних заяв. Той факт, що подібні фейкові сторінки згодом блокуються платформами, свідчить про неефективність довгострокових стратегій, проте короткостроковий ефект дезінформації може бути значним. ЦПД України активно працює над виявленням та спростуванням таких фейків, проте ефективність протидії залежить від інформаційної гігієни самих користувачів соціальних мереж.
Роль соціальних мереж та бот-акаунтів
Соціальні мережі стали основним полем бою в інформаційній війні. Використання бот-акаунтів дозволяє створювати ілюзію масової підтримки певних наративів або, навпаки, негативної реакції на дії влади та військового керівництва. Алгоритми соціальних мереж часто сприяють поширенню контенту, що викликає сильні емоції, тому фейкові новини та маніпулятивні повідомлення можуть швидко набирати обертів, перш ніж будуть спростовані.
З огляду на це, заклики ЦПД до громадян бути уважними до джерел інформації, критично ставитися до повідомлень та перевіряти факти є надзвичайно актуальними. Інформаційна стійкість суспільства є одним з ключових факторів перемоги у сучасній війні.
