Виявлення пускових установок для реактивних безпілотників типу “Герань-3/4” і “Герань-5” поблизу села Цимбулова в Орловській області Росії свідчить про нарощування російських військових можливостей у сфері безпілотних систем. Ці установки, що сягають близько 80 метрів у довжину, значно перевищують за габаритами пускові установки для традиційних БПЛА, що вказує на особливості запуску саме реактивних дронів. Аналітики Telegram-каналу “Стратегічна авіація РФ” припускають, що основними місцями для запуску таких дронів наразі є полігон “Цимбулова” та тимчасово окупований Донецьк. Наявність великої кількості безпілотників, розташованих просто неба поблизу точок запуску, свідчить про їх імовірне використання для ударів.
Аналіз інфраструктури та потенційних загроз
Розширення виробництва та модифікація дронів
Згідно з даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ударний БПЛА “Герань-5” має значну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість 450-600 км/год, тривалість польоту до двох годин і дальність застосування до 950 км. Хоча заявлена максимальна висота польоту становить до 6 км, фактично зафіксовано використання цих дронів на висотах від 200 метрів до 3 км. Цікаво, що “Герань-5” використовує компоненти, аналогічні іншим російським БПЛА цієї серії, зокрема супутникову навігацію “Комета-М12” із 12-елементною антеною.
Раніше видання “Оборонка” повідомляло про розширення виробництва ударних безпілотників типу “Шахед” у російській особливій економічній зоні “Алабуга”, де триває будівництво нових корпусів і цехів.
Додаткові елементи запуску та зберігання
- На полігоні “Цимбулова” біля гаражів для ударних БПЛА помічено велику кількість легкових автомобілів, які, ймовірно, можуть використовуватися як додатковий спосіб запуску дронів.
- Паралельно на полігоні ведуться роботи з будівництва нових складів для зберігання безпілотників.
- Супутникові знімки полігону “Цимбулова” демонструють позначені пускові установки та інфраструктуру, спеціально призначену для безпілотних літальних апаратів.
Такі деталі свідчать про комплексний підхід Росії до розгортання та застосування своїх безпілотних систем, включаючи не тільки промислові потужності, але й оперативну логістику та інноваційні методи запуску.
