Ефективність сучасних сил оборони України на передовій значною мірою залежить від системного знищення не лише ударних бойових платформ противника, а й забезпечення їхньої логістично-ремонтної бази, адже будь-яка важка бронетехніка без належного обслуговування швидко втрачає боєздатність. Нещодавній успіх операторів другого батальйону чотириста тринадцятого полку сил безпілотних систем Рейд на тимчасово окупованій території Запорізької області продемонстрував високу майстерність у виявленні та ураженні надзвичайно дефіцитних і пріоритетних цілей ворога.
Особливості ураження рідкісної техніки та спроби ворожого захисту
Під час виконання бойового завдання українські оператори дронів атакували ворожу броньовану ремонтно-евакуаційну машину БРЭМ-1, яка відіграє критичну роль у відновленні та витягуванні підбитої важкої техніки з поля бою. Противник усвідомлював високу вразливість цієї дефіцитної машини перед ударами з повітря, тому спробував максимально убезпечити її за допомогою додаткових засобів захисту.
Цю одиницю противник намагався максимально захистити – оснастив засобом РЕБ та наварив їжаки – але дрон Рейду успішно її уразив
Аналізуючи цей епізод, варто зазначити, що російське військово-політичне керівництво стикається з гострою кризою утримання справності бронетанкового парку, оскільки масштаби виробництва основних бойових танків суттєво випереджають випуск спеціалізованої техніки забезпечення.
Аналіз наслідків для логістики окупаційних військ
- Систематичне знищення евакуаційних машин паралізує здатність ворога оперативно забирати підбиті танки з лінії зіткнення.
- Навіть наявність засобів радіоелектронної боротьби та протидронових «мангалів» чи «їжаків» не гарантує безпеки спецтехніки від влучних атак українських операторів БПЛА.
- Дефіцит подібних ресурсів змушує окупантів шукати альтернативні шляхи модернізації наявного парку та поспіхом звітувати про нові розробки.
Спроби ворога адаптуватися та міф про серійне виробництво нових модифікацій
На тлі втрат ремонтно-евакуаційної бази російський оборонно-промисловий комплекс намагається демонструвати технологічну адаптацію до умов сучасної війни з активним застосуванням безпілотників. Зокрема, пропагандистські ресурси противника активно поширюють інформацію про те, що оновлена броньована ремонтно-евакуаційна машина БРЭМ-80 нібито пройшла повний цикл випробувань і вже постачається у війська.
- Модернізована БРЭМ-80 базується на шасі танка Т-80 і оснащується газотурбінним двигуном для роботи за низьких температур.
- Окупанти заявляють про впровадження механізованої зцепки, яка теоретично має дозволяти екіпажу чіпляти буксирувальні троси без виходу з бронемашини під вогонь.
- Конструкцію доповнюють модулями динамічного захисту, решітки та системами зв’язку нового покоління для протидії українським засобам ураження.
Проте реальність на полі бою свідчить про те, що жодні задекларовані модернізації та додаткові решітки не здатні повністю нівелювати загрозу від високоточних ударів українських сил, які планомірно вибивають критичні елементи забезпечення ворожої армії.
