Правоохоронні органи Києва направили до суду обвинувальний акт щодо директора приватного підприємства та заступника головного інженера одного зі столичних університетів, яких підозрюють у розкраданні понад 1,2 мільйона гривень під час ремонту укриттів у двох гуртожитках навчального закладу. Цей випадок, що стався у травні 2023 року, викриває серйозні зловживання та неефективне використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення безпеки студентів.
Детальний аналіз справи
Згідно з інформацією, наданою Київською міською прокуратурою, роботи з ремонту протирадіаційних укриттів у двох гуртожитках університету не були виконані в повному обсязі, проте були оплачені як повністю завершені. Директор підприємства-підрядника, згідно з матеріалами справи, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт, значно завищивши їх. Водночас, представник університету, який мав здійснювати контроль за процесом та якістю робіт, попри очевидну невідповідність фактичного стану справ зазначеним у документах даним, погодив та передав акти виконаних робіт на затвердження керівництву вишу.
“У одному з укриттів, зокрема, не були проведені такі роботи, як шпаклювання та фарбування стін, не встановлено сантехнічне обладнання, а також не виконано низку інших необхідних заходів, що свідчить про системне порушення вимог договору та стандартів безпеки”, – зазначено у повідомленні прокуратури.
Незважаючи на виявлені недоробки, на рахунки підрядної організації було перераховано кошти за роботи, які фактично не були виконані. Таким чином, університетові було завдано збитків на суму, що перевищує 1,2 мільйона гривень. Це ставить під сумнів ефективність системи закупівель та контролю за використанням бюджетних коштів у навчальних закладах столиці.
Правова кваліфікація та можливі наслідки
Дії директора підприємства-підрядника кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають заволодіння грошовими коштами університету та службове підроблення (частина 4 статті 191 та частина 2 статті 28, частина 1 статті 366). Заступника ж головного інженера університету судитимуть за пособництво у заволодінні бюджетними коштами.
- Заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою (частина 5 статті 191 КК України) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
- Службове підроблення, тобто внесення службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Санкція статей, за якими обвинувачуються фігуранти справи, передбачає позбавлення волі на строк до восьми років, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Це є серйозним запобіжним заходом, спрямованим на запобігання подібним злочинам у майбутньому та відновлення справедливості.
Ця справа викликає особливе занепокоєння в контексті безпекової ситуації в Україні, адже вона стосується ремонту захисних споруд, які мають забезпечувати безпеку громадян під час надзвичайних ситуацій. Розслідування та судовий розгляд подібних випадків мають на меті не лише покарати винних, але й продемонструвати нетерпимість суспільства до корупції, особливо в тих сферах, що безпосередньо впливають на життя та здоров’я людей.
Актуальна інформація свідчить, що подібні випадки розкрадання коштів, виділених на оборонні потреби та цивільний захист, на жаль, не є поодинокими. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) регулярно повідомляють про викриття корупційних схем, пов’язаних з державними закупівлями, зокрема, у сферах будівництва та оборони. Наприклад, у 2023 році було зафіксовано значну кількість кримінальних проваджень щодо розкрадання коштів, виділених на ремонт та будівництво об’єктів критичної інфраструктури.
Експерти наголошують на необхідності посилення контролю за виконанням бюджетних програм, підвищення прозорості процедур закупівель та невідворотності покарання для корупціонерів. Важливим кроком у цьому напрямку є розширення можливостей громадського контролю за використанням бюджетних коштів, зокрема, через електронні платформи, де громадяни можуть відстежувати хід виконання державних контрактів та повідомляти про підозрілі операції.
