ТОВ «ПКФ «Сервісшина ЛТД» веде судову боротьбу за відновлення договору оренди земельної ділянки на вулиці Мокрій, 14-А, а також за коригування містобудівних умов та обмежень (МУО), що дозволило б компанії збудувати житловий комплекс бізнес-класу із перевищенням встановленої висотності. Компанія стверджує, що Київська міська державна адміністрація (КМДА) не надала жодної відповіді на клопотання щодо пролонгації договору оренди, залишаючись байдужою як до погодження, так і до відмови.
Судові баталії та аргументи сторін
Відновлення договору оренди та коригування МУО
У компанії «Сервісшина ЛТД» висловлюють обурення через відсутність реакції КМДА на їхні звернення щодо продовження договору оренди, що ставить під сумнів законність дій міської влади. Водночас, компанія вважає наказ Мінкультури, на який посилається КМДА для обґрунтування обмеження висотності будівель до 44,9 метрів, неправомірним документом, що не відповідає стандартам містобудівної документації.
Апеляційне оскарження та перспективи
Обидві судові справи перебувають на стадії апеляційного оскарження, причому суди першої інстанції вже стали на бік ТОВ «ПКФ «Сервісшина ЛТД». Варто зазначити, що МУО компанія отримала також через суд, оскільки міськадміністрація спочатку відмовлялася їх видавати добровільно.
У п’ятницю, 11 вересня 2026 року, Північний апеляційний господарський суд мав розглянути скаргу Київради щодо рішення Господарського суду Києва від 23 липня 2026 року, яке задовольнило вимоги компанії щодо нового договору оренди ділянки. Наступне засідання Шостого апеляційного адмінсуду призначене на 30 вересня 2026 року, де будуть розглянуті апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури КМДА та юриста Олександра Дядюка, які оскаржують рішення Київського окружного адмінсуду, що також стало на бік компанії. Цей спір вже триває “по другому колу”, доходячи раніше до касаційної інстанції.
Як зазначає Олександр Дядюк, він сподівається на позитивне рішення апеляційного суду, хоча й висловлює певні сумніви. Юрист також наголосив, що, незважаючи на відмову суду першої інстанції у приєднанні його до справи як третьої особи на боці КМДА, він мав законне право самостійно подати апеляційну скаргу, чим і скористався.
Історичний ареал Києва та потенційні ризики
- Загальновідомо, що в історичному ареалі Києва дозволена висотність забудови до 27 метрів.
- Однак, через відсутність чіткого юридичного визначення меж різних територій столиці, суди часто стають на бік забудовників.
Олександр Дядюк висловив занепокоєння щодо можливого ігнорування законодавства про охорону пам’яток в межах орендованої ділянки, де планується будівництво житлового комплексу. Він підкреслив, що запропонована висотність у 44,9 метра значно перевищує дозволені 27 метрів для історичної забудови, що може призвести до пошкодження та нівелювання традиційного історичного середовища цієї місцевості.
Згідно з інформацією, наданою БудОглядом з посиланням на КВ, компанія «Сервісшина ЛТД» прагне відновити договір оренди та змінити містобудівні умови, щоб реалізувати проєкт житлового комплексу.
Також, за даними КВ, компанія вважає наказ Мінкультури, що обмежує висотність, не є містобудівною документацією.
Судові процеси тривають, і рішенням Господарського суду Києва від 23 липня 2026 року були задоволені вимоги компанії щодо договору оренди.
Водночас, юрист Олександр Дядюк, який оскаржує рішення суду першої інстанції, висловив сумніви щодо підтримки його скарги апеляційним судом.
Проблема перевищення висотності забудови в історичних ареалах Києва є актуальною, і відсутність чітких юридичних меж сприяє таким судовим спорам.
