Президент України Володимир Зеленський здійснив чергові важливі кадрові та стратегічні кроки у сфері національної безпеки, підписавши указ про затвердження оновленого складу Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Оновлення цього ключового органу відбувається на тлі загострення дискусій навколо архітектури воєнного експорту, здатності вітчизняного оборонно-промислового комплексу виходити на зовнішні ринки та необхідності балансування між потребами фронту і фінансовою підтримкою виробників.
Аналіз поточного стану та викликів експорту озброєнь
Відновлення контрольованого експорту українського озброєння у лютому поточного року сталося внаслідок чинного економічного перенасичення: потужності вітчизняної оборонки почали суттєво випереджати фінансові можливості державного оборонного замовлення. Проте практична реалізація цього процесу зіткнулася з низкою бюрократичних та економічних перешкод, які намагається оперативно вирішити оновлений склад комісії під головуванням заступника секретаря РНБО Давида Алояна.
Ключові проблеми та законодавчі колізії
- Тривала відсутність нових заяв від приватних компаній на експорт готової продукції у перші місяці через фокус ОПК на внутрішні потреби та брак експортних компетенцій.
- Дискусії навколо урядової постанови номер 875, яка хоч і запроваджує спрощені процедури для партнерів у межах ініціативи Drone Deal, проте критикується профільними асоціаціями за високі ставки зборів та ризики блокування міжнародних проєктів.
- Необхідність остаточного затвердження профільними міністерствами переліків критичного озброєння та держав-партнерів для повноцінного запуску прискорених механізмів.
«Найближча ціль – провести засідання в оновленому складі на початку жовтня. Далі – доопрацювати 875-ту постанову, яка передбачає спрощену процедуру погодження дозволів на експорт», – зазначив заступник секретаря РНБО Давид Алоян.
- Опрацювання поточного масиву з близько 80 актуальних заявок, що перебувають на розгляді комісії.
- Масштабування успішних кейсів постачання продукції до США та країн ЄС у межах міжнародних програм на кшталт Drone Dominance.
- Знайдення оптимального компромісу з українськими виробниками щодо ставок та адміністративних зборів задля підтримки конкурентоспроможності українського Defence Tech на світовій арені.
