Відео Михайла Федорова, представлене як реформаторський маніфест, порушує низку важливих тем, включаючи проведення виборів під час війни, розгляд корупції як питання виживання, а не моралі, діагностування “системної кризи управління” та, що найголовніше, пропонує новий суспільний договір, заснований на принципі “влада означає відповідальність”. Однак, аналіз цього маніфесту крізь призму концепції “магічного системного мислення”, розробленої Едом Брейдоном, дозволяє виявити певні протиріччя та прогнозувати майбутнє такого підходу.
Основна ідея теорії систем полягає в тому, що складні системи, з часом, починають протидіяти початковому задуму свого творця, як це описує закон Ле Шательє. Системи, що ефективно функціонують, як правило, не проектуються “згори”, а еволюціонують через десятиліття ітерацій, починаючи з простих робочих рішень. Спроба радикального перепроектування зламаної системи “з чистого аркуша” рідко буває успішною, оскільки система має тенденцію поглинати ці спроби, продовжуючи діяти за власними правилами.
“Складні системи, що реально працюють, ніколи не проектували згори, вони виросли з простих робочих речей через десятиліття ітерацій, а спроба перепроєктувати зламану систему цілком, з чистого аркуша й правильних принципів, майже завжди провалюється, бо система просто вбирає в себе цю спробу й далі робить своє.”
Відео Федорова ставить слушний діагноз, описуючи систему, яка захищає себе, боїться змін, повільно ухвалює рішення, карає за ініціативу та винагороджує лояльність, зберігаючи неефективні структури роками. Проте, запропоновані “ліки” можуть бути інтерпретовані як “магічне системне мислення”. Рецепт, що полягає в проголошенні правильних цінностей та нового суспільного договору, ставить результат вище за лояльність, а інституції – вище за прізвища, видається спробою “полагодити” зламану систему маніфестом та гарними принципами.
Порівняльна політологія свідчить про протилежне: такі складні системи не лагодяться деклараціями, а спокійно поглинають нові принципи, продовжуючи свою усталену роботу. Єдиний ефективний шлях, за теорією Джона Ґолла, полягає не в переписуванні системи “згори”, а в запуску паралельної, простої та робочої нової системи, яка має час вирости.
Іронічно, але найкращий приклад такої “простої, що працює” системи в Україні, створений самим Федоровим, — це “Дія”. Її успіх зумовлений не радикальним перепроектуванням держави, а еволюційним розвитком, починаючи з однієї простої функції – документа в телефоні – та поступовим додаванням нових сервісів, що усунуло потребу у відвідуванні державних установ. Натомість, у своєму маніфесті Федоров прагне до протилежного – масштабного перепроектування держави через цінності, що нагадує утопічну ідею, яка ніде не була реалізована.
Альтернативні підходи до політичної опозиції та реформ
Ефективна політична опозиція, як показує практика демократичних країн, формується на основі розробки альтернативних рішень, які є не просто закликами чи деклараціями цінностей, а робочими документами та нормами. Така платформа претендує на реалізацію цих документів та норм, тобто інституцій, після перемоги на виборах.
Діагноз, висловлений у відео, є сильним, а цінності – правильними, і як політичний сигнал, маніфест має право на існування. Однак, справжня перевірка його ефективності полягає не в красномовстві формулювань, а в готовності боротися з конкретними механізмами, що підтримують стару систему. Це включає складні ланцюги погоджень, неефективні бюджетні норми, систему преміювання лояльності та ревізії, які фокусуються на формальності, а не на результаті. Такі перешкоди не подолати деклараціями, а лише шляхом впровадження нових, простих систем.
Тому, замість закликів “за все добре і проти всього поганого”, хотілося б бачити в маніфестах конкретні ідеї, спрямовані на зміну реальних, хоч і дрібних, аспектів функціонування держави. Інакше, подібні розмови нагадують бесіди з таксистом, який знає, як усе швидко та дешево виправити, але не має реальних інструментів для втілення цих змін.
Додатковий контекст щодо системного мислення в управлінні
- Теорія систем, зокрема принцип Ле Шательє, застосовна не лише до фізичних, але й до соціальних та управлінських систем.
- Еволюційний підхід до реформ, коли нові, прості системи поступово витісняють старі, часто є більш стійким, ніж спроби радикальних трансформацій.
- Приклад “Дії” демонструє, як цифровий продукт, розроблений ітераційно, може суттєво покращити державні послуги та зменшити бюрократичні перешкоди.
Зважаючи на ці аспекти, важливо розрізняти системний аналіз, який виявляє глибинні причини проблем, та “магічне” системне мислення, яке очікує швидких результатів від проголошення правильних цінностей без зміни фундаментальних механізмів роботи системи.
