Росія продовжує посилювати інтенсивність масованих атак на Україну, використовуючи широкий спектр озброєнь, від крилатих ракет до реактивних ударних безпілотників сімейства “Герань”. Спостерігається тенденція до нарощування кількості цих дронів у зведеннях Повітряних сил, що свідчить про розгортання Росією нових виробничих потужностей. Західні ЗМІ повідомляють про підготовку ворога до ще більш масштабних атак, зокрема на Київ та інші регіони, а російські посадовці відкрито заявляють про наміри продовжувати терор.
Зміна тактики російських атак
Нові методи ударів
Тактика далекобійних ударів Росії зазнала суттєвих змін. Якщо раніше спостерігалися одночасні масовані атаки по всій Україні з використанням балістики, крилатих ракет та дронів, то останнім часом ворог напрацьовує нові методики. Останні два місяці характеризуються такими сценаріями:
- Нечасті, але масовані комбіновані атаки із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також реактивних дронів. Особливу увагу в таких ударах приділяють Київщині.
- Регулярні локальні атаки на Київ та Київщину, які переважно здійснюються за допомогою великої кількості реактивних безпілотників.
- Висока концентрація ударів по Одещині, що здійснюються з використанням тактичної авіації та реактивних безпілотників.
За липень 2026 року Повітряні сили ЗСУ відзвітували про збиття понад 5 300 повітряних цілей. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначив, що Росія з кожним місяцем приділяє більше уваги реактивним БПЛА, і в липні їх було вп’ятеро більше, ніж у червні. Позаштатний радник президента Сергій “Флеш” Бескрестнов додав, що кількість цих БПЛА зросла щонайменше на 67% за останній місяць.
Новим елементом у російських атаках стають “Бандеролі” – це тип озброєння з турбореактивним двигуном, який також називають “ракетою-дроном”. Вони запускаються з ударно-розвідувальних БПЛА “Оріон” та ударних гелікоптерів. Авіаексперт Анатолій Храпчинський пояснює, що збільшення кількості реактивних безпілотників та комбінованих дронів-ракет є прогнозованим кроком Росії, спрямованим на зменшення залежності від дороговартісного ракетного озброєння шляхом його заміни на дешевшу, але масову та швидкісну зброю.
Відмінності реактивних дронів від звичайних
Основною відмінністю між цими типами безпілотників є швидкість, яка суттєво змінює динаміку протистояння:
- Звичайні “Шахеди” мають швидкість 150-170 кілометрів на годину.
- Реактивні дрони розвивають швидкість близько 400-500 кілометрів на годину.
- “Бандеролі” досягають швидкості до 600 кілометрів на годину.
За словами авіаексперта Храпчинського, хоча маса бойової частини у звичайних та реактивних БПЛА схожа, висока швидкість реактивних дронів значно збільшує їхню кінетичну енергію, що посилює пробивну дію при ураженні будівель. Крім того, залишки авіаційного гасу можуть спричиняти масштабніший і високотемпературніший термічний ефект.
Щодо запасів реактивних дронів, то Росія перебуває лише на етапі розгортання їхнього виробництва. Собівартість швидкісних дронів є вищою за поршневі “Шахеди” через дорожчі двигуни, проте їхнє виробництво все одно обходиться Росії дешевше, ніж повноцінні крилаті ракети. Головним обмежувальним фактором для Росії є майже повна залежність від зовнішніх поставок, зокрема з Китаю, комплектуючих, таких як жаростійкі матеріали, електроніка для систем керування та компактні турбореактивні двигуни.
Протидія Україні
Проти звичайних “Шахедів” Україна ефективно використовує дрони-перехоплювачі, мобільні вогневі групи та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), що дозволяє збивати близько 90% бензинових дронів. Проте проти реактивних дронів, параметри польоту яких наближені до крилатих ракет, Україна може застосовувати лише авіацію та наземне ППО, що значно дорожче. Україні критично не вистачає ракет-перехоплювачів до систем Patriot.
Наразі Україна активно працює над пошуком ефективної протидії російським реактивним безпілотникам. Міністр оборони Євгеній Хмара заявив, що чотири потенційні перехоплювачі вже пройшли польові випробування і здатні збивати швидкісні дрони. Пріоритетом є завершення розробки та масштабування їх виробництва до тисяч одиниць.
Дальність польоту швидкісних БПЛА та нова балістика
Проникнення в тилові райони
Хоча офіційна максимальна дальність реактивних дронів невідома, практика свідчить, що вони можуть долати відстані до 1000 кілометрів. Прикладом є удар 18 серпня, коли швидкісний БПЛА, здолавши близько 900 кілометрів від окупованого Криму, вперше досяг Рівненщини. 28 серпня радари зафіксували реактивний безпілотник на Волині, подолавши близько 960 кілометрів.
Храпчинський пояснює, що росіяни можуть суттєво збільшувати радіус польоту шляхом зменшення маси бойової частини та зміни паливного балансу. За словами Вадима Глушка, засновника OSINT-спільноти “Кіберборошно”, це дозволить дістатися глибших тилових районів заходу України, хоча точність ураження може значно погіршитися.
Тактика малих хвиль
Тактика російських атак змінилася: замість накопичення озброєнь і одночасних запусків, атаки розтягуються протягом доби, утримуючи українців у стані постійної напруги. Це створює безперервний тиск на українську оборону, виснажуючи винищувальну авіацію та наземні зенітні комплекси. Росіяни розраховують на людський фактор втоми операторів.
Оновлена балістика “Іскандер-1000”
Окрім дронів, Росія робить ставку на балістичні ракети, збиття яких також ускладнюється через дефіцит ракет-перехоплювачів. За даними ГУР МО, влітку 2026 року Росія вперше використала проти столиці оновлену балістичну ракету “Іскандер-1000”. Реальна дальність цієї ракети становить близько 550 кілометрів, хоча “1000” у назві вказує на проєктну мету. Модифікація цієї ракети полягає у зміні балістичного профілю та паливного балансу, що дозволяє досягти більшої дальності за рахунок використання більш енергоємного палива та зменшення маси бойової частини.
Метою модифікації ракет є відсунення російських пускових установок глибше від українського кордону, оскільки українські далекобійні спроможності та засоби розвідки роблять позиції Росії поблизу лінії фронту вразливими цілями.
Останні російські атаки та дані української розвідки свідчать про масштабне виробництво Росією балістики та реактивних дронів. З настанням холодів ворог не робитиме ставки на один вид озброєння, а вибудовуватиме складну синергію, де кожен засіб ураження матиме свою мету. Класичні дрони перевантажують РЛЗ та виснажують мобільні вогневі групи, реактивні БПЛА змушують підіймати авіацію та залучати ЗРК, а балістика завдає ударів у моменти найвищої напруги системи. Це чітко прорахована ешелонована тактика.
Україна готується до нових викликів. Через часті повітряні тривоги страждає економіка, оскільки бізнес фактично зупиняє роботу. Якщо атаки посиляться з настанням холодів, ситуація ускладниться. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що уряд готує зміни щодо роботи установ і транспорту під час тривог, аби адаптуватися до нової реальності.
