Верховна Рада України ухвалила важливе рішення, засудивши злочини радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944-1946 роках. Ця заява, підтримана 261 голосом, є значним кроком у визнанні та осмисленні трагічних подій минулого, що стосуються репресій проти цивільного населення. Після відступу угорських та німецьких військ восени 1944 року, Закарпаття потрапило під контроль радянської влади, яка розгорнула кампанію масових затримань чоловіків віком від 18 до 50 років під приводом “мобілізації” до так званих трудових таборів. Тисячі людей без жодних судових рішень були депортовані до систем ГУЛАГів, що стало актом жорстокого придушення та порушення прав людини. Особливо трагічним є факт, що ці репресії торкнулися цивільного населення угорської та німецької національностей, що свідчить про цілеспрямований характер дій радянського режиму.
Исторична правда та моральний обов’язок
Україна, як демократична держава, що декларує верховенство права та засуджує будь-які форми тоталітаризму, відчуває глибокий моральний обов’язок офіційно визнати ці події злочинами комуністичного тоталітарного режиму. Заява Верховної Ради України підкреслює необхідність офіційного визнання масових репресій, включно з так званим “малєнькій робот”, як злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом. Також засуджується практика примусових депортацій, позасудових страт та переслідувань за національною, релігійною та соціальною ознаками, що здійснювалися органами НКВС та СМЕРШ на території Закарпаття. Це рішення спрямоване на вшанування пам’яті жертв, встановлення пам’ятних знаків, проведення наукових досліджень та освітніх програм, а також на оприлюднення архівних матеріалів для відновлення історичної правди. Україна прагне до об’єктивного розуміння тоталітарного минулого, аби запобігти подібним трагедіям у майбутньому.
Заклик до міжнародної спільноти
Верховна Рада України також закликає міжнародну спільноту, наукові установи та архівні заклади демократичних держав до співпраці у справі відновлення історичної правди про злочини радянського тоталітаризму, вчинені на території Закарпаття та інших регіонах України. Це підкреслює глобальний вимір боротьби за пам’ять та справедливість. На тлі триваючої агресії РФ проти України, заява також наголошує на аналогічних злочинах, що вчиняються Росією на тимчасово окупованих територіях України, зокрема масштабні репресії проти мирного населення.
Контекст попередніх подій
Ця заява відбулася на тлі інших важливих подій, пов’язаних із доступом до архівів та ставленням до радянських пам’ятників:
- У Литві було запропоновано змінити порядок доступу до архівів КДБ, що свідчить про загальноєвропейську тенденцію до розкриття правди про радянське минуле.
- У Чехії суд відхилив позов з вимогою відновити зруйнований вандалами радянський пам’ятник, що може бути інтерпретовано як прагнення суспільства позбутися символів тоталітарного режиму.
Всі ці події складають комплексний підхід до переосмислення історії та протидії будь-яким формам тоталітаризму.
