Вищий антикорупційний суд України залишив без задоволення скаргу лідерки парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко щодо оголошення їй підозри у справі про ймовірний підкуп народних депутатів, підтвердивши таким чином законність дій антикорупційних органів. Судове засідання, яке частково проходило у закритому режимі для прослуховування аудіозапису, долученого до матеріалів справи, продемонструвало, що аргументи захисту, який наполягав на недостатньості доказів на момент вручення підозри, не були переконливими для суду. Незважаючи на відмову, сторона захисту Тимошенко планує ознайомитися з мотивувальною частиною рішення та, ймовірно, подати апеляційну скаргу, що свідчить про намір продовжувати боротьбу за свою позицію у цій резонансній справі.
Детальний розгляд справи про ймовірний підкуп
Позиція суду та сторони захисту
Рішення Вищого антикорупційного суду стало логічним продовженням розслідування, розпочатого Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Суд, розглядаючи скаргу Юлії Тимошенко, не знайшов підстав для скасування підозри, що вказує на достатність зібраних доказів на початковому етапі розслідування. Адвокати Тимошенко, натомість, намагалися довести, що доказова база була слабкою, але їхні аргументи не були враховані судом. Ця справа набула значного суспільного резонансу, особливо після того, як НАБУ та САП 8 квітня повідомили про завершення слідства та відкриття матеріалів справи для ознайомлення адвокатам Тимошенко.
Передісторія та попередні події
13 січня увечері НАБУ та САП повідомили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради на корупції, при цьому джерела “Української правди” одразу вказали на Юлію Тимошенко. Вранці наступного дня, 14 січня, співрозмовники видання в політичних колах підтвердили, що антикорупційні органи оголосили підозру главі фракції “Батьківщина”.
Оприлюднені Національним антикорупційним бюро записи, ймовірно, містять розмови Юлії Тимошенко з невідомим народним депутатом щодо системи оплати за конкретні голосування у Верховній Раді. Сама Юлія Тимошенко різко відреагувала на ці події, назвавши обшуки “грандіозним піар-ходом” та “зачисткою конкурентів перед виборами”, стверджуючи, що антикорупційники “не знайшли нічого”, а лише вилучили її робочі телефони, парламентські документи та особисті заощадження, інформація про які нібито повністю відображена в офіційній декларації. Вона також заперечила, що на оприлюднених записах була саме вона.
Згодом Тимошенко заявила в суді, що на записах, оприлюднених НАБУ, зафіксовано розмову з народним депутатом від “Слуги народу” Ігорем Копитіним, який, за її словами, “виконував доручення” бюро для її дискредитації. Ігор Копитін, у свою чергу, відповів, що не бере участі в політичних іграх та послідовно підтримує курс на боротьбу з корупцією.
Міжнародні заходи та виїзд за кордон
Цікавим аспектом у цій справі є той факт, що раніше Вищий антикорупційний суд дозволив Юлії Тимошенко виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, попри її статус підозрюваної у справі про пропозицію хабарів народним депутатам. Це рішення, яке було прийнято до розгляду скарги на оголошення підозри, може свідчити про неоднозначність підходів у застосуванні запобіжних заходів та врахуванні міжнародних зобов’язань політика.
- Вищий антикорупційний суд відхилив скаргу Юлії Тимошенко.
- Захист наполягав на недостатності доказів.
- Сторона Тимошенко планує подавати апеляцію.
- Розслідування у справі завершено, матеріали відкриті для ознайомлення.
