Десятиліттями військова співпраця в Європі значною мірою асоціювалася з НАТО та Європейським Союзом, формуючи уявлення про конфлікти, стримування та безпеку. Проте, війни в Україні та на Близькому Сході виявили обмеженість цього традиційного підходу, стимулюючи появу нових, більш гнучких архітектур безпеки. Натомість, виникають “коаліції рішучих” та партнерства, що пропонують різноманітні форми гарантій і фінансування, створюючи складну мережу взаємозалежних зобов’язань між державами, які не завжди входять до класичних стратегічних утворень.
Нові виклики та архітектура безпеки
Еволюція підтримки України
Україна стала наочним прикладом цієї еволюції, адже замість укладання офіційного союзу, європейські країни сформували розгалужену систему двосторонніх угод, яких налічується понад 20. Ці домовленості забезпечують військову підтримку та створюють основу для безпеки України після завершення бойових дій, формуючи так звану “коаліцію рішучих”.
Реакція Європи на Близькому Сході
Паралельно, європейські держави, зокрема Франція, Велика Британія та Нідерланди, розгорнули свої сили на Близькому Сході для захисту критичної інфраструктури та підтримки регіональної стабільності. Це свідчить про усвідомлення того, що безпека в Європі безпосередньо пов’язана зі стабільністю в інших ключових регіонах світу.
Тенденції формування нових коаліцій
Розширення зобов’язань за межі альянсів
Сучасні коаліції дедалі частіше виходять за межі усталених рамок НАТО та ЄС. Країни-члени цих організацій активно співпрацюють у рамках таких груп, як Об’єднані експедиційні сили, Нордично-Балтійська вісімка, Веймарський трикутник, Бухарестська дев’ятка, а також формують нові партнерства з державами, що не входять до Альянсу, як-от Україна, Катар, ОАЕ та Саудівська Аравія.
Стратегічне значення України для Європи
Безпека України набула ключового значення для всієї Європи, оскільки потенційна перемога Росії матиме серйозні наслідки для континенту. Розширення російського впливу, особливо з огляду на ресурси та промисловий потенціал України, становитиме екзистенціальний виклик для європейської безпеки.
Зв’язок безпеки Близького Сходу та Європи
Безпека монархій Перської затоки безпосередньо впливає на енергетичну безпеку, економічні перспективи та політичну стабільність Європи. Це пояснює активну участь європейських країн у регіональних безпекових ініціативах, навіть за межами традиційного периметру Альянсу.
“Сірі плями” на карті безпеки: Молдова та Західні Балкани
Молдова: стратегічна вразливість
Країни-кандидати на вступ до ЄС, зокрема Молдова, залишаються недостатньо захищеними в умовах мінливих альянсів. Нещодавні події, такі як російський удар по Дністровській ГЕС та пошкодження ліній електропередачі, підкреслили вразливість Молдови та необхідність розробки подібних до українських архітектур безпеки для цієї країни.
Позиція Молдови та її наслідки
Незважаючи на тиск, Молдова демонструє непохитність, приєднавшись до коаліції на підтримку України, що є знаковим кроком для конституційно нейтральної держави. Це відображає розуміння того, що безпека навіть нейтральних країн залежить від солідарності та взаємної оборони.
Західні Балкани: ризик дестабілізації
Регіон Західних Балкан також потребує уваги через зростання витрат на оборону та поглиблення геополітичних розломів, що може призвести до дестабілізації. Створення коаліцій, готових надати запевнення та зобов’язання щодо колективної безпеки країнам-кандидатам на вступ до ЄС, може допомогти зберегти стабільність і зменшити тривожність.
Європейський порядок безпеки потребує відновлення. У світі, де альянси розпадаються, тісніші безпекові партнерства з ширшим колом держав, хоч би якими малими вони не були, дедалі більше ставатимуть джерелом сили. Це дозволить Європі відстоювати свої інтереси, де б їм не загрожували. Поглиблення оборонних зв’язків з країнами, що вступають до ЄС, і надання їм гарантій безпеки мають стати головним пріоритетом.
