Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський на прес-конференції 3 червня в Києві повідомив, що наразі в Україні від мобілізації заброньовано 6,5 тисячі священнослужителів, що є значною кількістю, враховуючи загальну кількість релігійних організацій в країні.
Єленський уточнив, що із приблизно 35 тисяч релігійних організацій, що діють в Україні, статус критичної інфраструктури на сьогодні мають трохи більше 10 тисяч. Саме керівники-священнослужителі таких організацій, а також священники, які залучені до їхньої діяльності, мають право на отримання відстрочки від мобілізації через процедуру бронювання, якою скористалися 6,5 тисячі осіб.
Важливі нюанси бронювання
Релігійні організації та мобілізація
Особливу увагу Віктор Єленський приділив питанню релігійних організацій, що входять до складу Української православної церкви (Московського патріархату). Він наголосив, що такі структури не можуть бути визнані стратегічно важливими, а отже, їхні священнослужителі не підлягають бронюванню. Це рішення, ймовірно, пов’язане з питаннями національної безпеки та інтеграції України в європейський духовний простір.
“Релігійні організації, які відносяться до Української православної церкви (Московського патріархату) не можуть ставати стратегічними, а їх священники – бронюватися.”
Громадська думка щодо священнослужителів та армії
Очільник держслужби також звернув увагу на результати соціологічних досліджень, які демонструють неоднозначне ставлення суспільства до питання служби священників в армії. Згідно з опитуваннями, 25% респондентів вважають, що священнослужителі повинні служити на загальних підставах, подібно до всіх інших громадян. Водночас, 44% опитаних висловлюються за надання для них винятків, зокрема, щоб вони не брали безпосередньої участі в бойових діях як комбатанти. Ці дані свідчать про існування певного суспільного розколу щодо ролі церкви та її представників у воєнний час.
Оновлений перелік критично важливих релігійних організацій
Варто зазначити, що Державна служба України з етнополітики та свободи совісті у травні затвердила оновлений перелік, до якого увійшли 10 922 релігійні організації. Ці організації були визнані критично важливими для функціонування економіки держави, що й дає їм право на бронювання своїх ключових співробітників, включаючи священнослужителів.
Бронювання священнослужителів є складним питанням, яке вимагає зваженого підходу, враховуючи як потреби обороноздатності держави, так і особливий статус релігійних інституцій та їхню роль у суспільстві.
