Кремлівська стратегія “перемоги за три дні” зазнала краху, залишивши Володимира Путіна в становищі, коли він не може чітко сформулювати кінцеву мету війни ані для військових, ані для громадськості. Натомість, він покладається на стратегію виснаження, сподіваючись, що Захід втратить інтерес, Україна вичерпає ресурси, а суспільство прагнутиме не справедливості, а уявного миру. Така ситуація обговорювалася на StratCom Dialogue 2026 у Ризі, де військові підтвердили свою готовність захищати Європу, наголошуючи, що кожен удар по російській нафтовій інфраструктурі руйнує міф про непереможність Росії.
Проте, військові зіштовхуються з політиками, які вимагають конкретних планів щодо майбутньої архітектури безпеки регіону, хоча розробка таких планів є їхньою безпосередньою відповідальністю. Політики, обмежені виборчими циклами, уникають складних дискусій та пояснень для виборців, очікуючи невловимого “кращого моменту”.
Вакуум стратегічних комунікацій та його наслідки
Уникнення політиками цієї важливої розмови створює вакуум у стратегічних комунікаціях, який швидко заповнюється чутками, страхом і взаємною недовірою. Це стає сприятливим ґрунтом для ворожої пропаганди, яка може використовувати існуючі розбіжності, а не вигадувати нові наративи. Дослідження “Інтерньюз-Україна” та “CAT-UA” щодо ліній розколу в українському суспільстві, зокрема аналіз дискусій навколо скандальних тем 2025 року, таких як українські біженці, “картонні протести” та декриміналізація незаконних збройних формувань, виявило найглибший розлом між тими, хто виїхав за кордон, і тими, хто залишився в Україні. Саме ця тема викликає найсильніші емоції, напругу та становить значний простір для маніпуляцій.
Вплив проросійських мереж та шляхи зміцнення когнітивної безпеки
Проросійські мережі активно використовують теми, де вже існує значна суспільна напруга, такі як довіра до влади, мобілізація та антикорупційний рух, щоб вплинути на українців. Натомість, суспільні теми, як-от мова чи права ЛГБТ-спільноти, викликають у них менший інтерес. Ці суспільні розколи, про які згадувалося на StratCom Dialogue 2026, можуть бути подолані шляхом конструктивного діалогу за участю держави, громадянського суспільства, технологічних компаній та медіа, визнаючи, що стійкість у когнітивній сфері є спільною відповідальністю.
Штучний інтелект та “LLM grooming”
Окремою темою форуму стало використання штучного інтелекту, зокрема “LLM grooming” – навмисне наповнення мовних моделей маніпулятивним контентом, що спотворює їхнє сприйняття України та призводить до поширення неправдивої інформації мільйонам користувачів. Авторитарні режими створюють інфраструктуру для того, щоб ШІ транслював вигідну їм інформацію про Україну та Захід, де навіть 1% спотвореного контенту може “заразити” всю модель, що робить її перенавчання тривалим і дорогим процесом.
Роль медіа та необхідність швидкої реакції
Для протидії цьому необхідно створювати якомога більше якісного контенту про Україну та оптимізувати його для алгоритмів ШІ, не замовчуючи суспільні розломи, оскільки вони все одно проявляться, але вже через ворожі наративи та отруєні ШІ-моделі. Медіа мають брати на себе роль озвучування непопулярних думок, які політики, залежні від рейтингів, не можуть собі дозволити, а також оперативно розпізнавати ворожі наративи та реагувати на них. “Інтерньюз-Україна” протягом 30 років роботи спостерігала еволюцію протистояння від телебачення до Telegram та мовних моделей ШІ, підкреслюючи необхідність для демократій швидше адаптуватися до нових технологій, ніж їхні противники.
Росія зараз — немов поранена тварина. Слабша, ніж виглядала у 2022-му, але не менш небезпечна. І чим повільнішими ми будемо у когнітивній війні, тим небезпечнішою вона ставатиме.
Костянтин Квурт, голова правління ГО “Інтерньюз-Україна”
Важливо зазначити, що колонка відображає виключно точку зору автора і не претендує на об’єктивність. Погляди редакції “Економічної правди” та “Української правди” можуть відрізнятися.
