На середині червня у тиші однієї з державних резиденцій під Києвом відбулася нетипова нарада, що зібрала найвпливовіших посадовців країни. Незважаючи на безпекові обмеження, які значно скоротили використання таких об’єктів від початку повномасштабного вторгнення, було обрано саме закриту резиденцію для проведення надважливої таємної розмови. У цій зустрічі взяли участь президент Володимир Зеленський, голова його Офісу Кирило Буданов із заступником Олегом Татаровим, лідер парламентської фракції більшості Давид Арахамія, глава Міноборони Михайло Федоров та секретар РНБО Рустем Умєров.
Аналіз політичних перспектив та виборча стратегія
Зміна влади та стратегічна невизначеність
Імпровізований саміт під Києвом яскраво продемонстрував зміни, що відбулися в українській владі після відставки Андрія Єрмака. Якщо раніше подібні наради були немислимі без його присутності, то зараз президент почав проводити більш предметні та конкретні розмови зі своєю командою, обговорюючи не абстрактні перспективи, а реальні конфігурації майбутньої влади. Стратегічна розмова звелася до трьох ключових питань: чи проводити вибори, коли саме, і хто може стати учасниками потенційної виборчої кампанії.
Соціологічні дослідження та зростання рейтингів
Обговорення щодо проведення виборів базувалося на результатах закритих соціологічних досліджень за червень, які показали несподівано оптимістичну картину для чинного президента. Володимир Зеленський, схоже, переломив тенденцію поступового зниження свого рейтингу, зафіксувавши невелике, але стабільне зростання підтримки. Згідно з даними, в першому турі за Зеленського готові проголосувати близько 33% тих, хто визначився з вибором.
На другому місці серед потенційних конкурентів – посол України у Великій Британії Валерій Залужний з підтримкою 22%. Третім за популярністю є керівник Офісу президента Кирило Буданов, якого готові підтримати майже 14% опитаних. Така динаміка пояснюється успіхами України на фронті, зокрема, частими ударами по російських об’єктах, що позитивно впливає на рейтинг президента як верховного головнокомандувача.
Можливість проведення виборів восени та головні перешкоди
Позитивна динаміка рейтингів надихнула команду президента на обговорення можливості проведення виборів вже наприкінці осені поточного року. Логіка полягає у використанні моменту зростання підтримки для переобрання до зміни політичної ситуації. Однак, на шляху проведення виборів стоять дві основні перешкоди: Валерій Залужний та Кирило Буданов.
Навіть згідно з оптимістичними для Банкової соціологіями, де Зеленський має 34% (Залужний – 28%, Буданов – 12%), моделювання другого туру виглядає менш райдужно. Проти Залужного президент поки програє (32% проти 37%), а проти Буданова перемагає в межах статистичної похибки (34% проти 32%). Це означає, що гарантованої перемоги для президента немає, незалежно від того, хто з генералів вийде до другого туру.
Саме тому зустріч команди президента була не лише розмовою про вибори. Вона стала спробою зрозуміти, чи можливий такий політичний сценарій, за якого хоча б один із двох найрейтинговіших військових відмовиться від участі в президентських перегонах.
Переговори з Кирилом Будановим: пошук компромісу
Одним із завдань зустрічі було з’ясувати, чи бачить Кирило Буданов для себе політичну конфігурацію, за якої він не стане конкурентом Володимира Зеленського. Впливова група на чолі з Арахамією вважає оптимальним сценарій, за якого Зеленський переобирається, а Буданов очолює Верховну Раду після парламентських виборів. Така конструкція дозволить Зеленському зосередитись на міжнародній політиці та питаннях безпеки, тоді як Буданов зможе поступово нарощувати політичний вплив.
Однак, Буданов уникає прямих відповідей щодо своїх політичних перспектив, залишаючи собі максимальний простір для маневру. Ця поведінка є прагматичною, оскільки навіть його відмова від участі у виборах не вирішує головної проблеми – фактору Валерія Залужного.
Переговори з Валерієм Залужним: однозначна відмова
Формальним приводом для виклику Валерія Залужного до Києва стала відставка прем’єр-міністра Великої Британії. Після обговорення двосторонніх відносин, президент перейшов до головної теми: проведення виборів восени та уникнення ризиків, пов’язаних із протистоянням Зеленського і Залужного. На пряме запитання президента: “Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?”, Залужний дав однозначну відповідь: “Так. Буду”.
Попри це, Банкова продовжила спроби переконати генерала, відрядивши до нього секретаря РНБО Умєрова та голову президентської фракції Арахамію. Вони повторили аргументи про можливий суспільний розкол та ризики для держави, але відповідь Залужного не змінилася.
Затяжне протистояння та невизначене майбутнє
Після від’їзду Залужного з Києва стало зрозуміло, що спроба Банкової організувати вибори восени зіткнулася з серйозною перешкодою. План, що мав бути швидким політичним бліцкригом, перетворився на стадію затяжного протистояння.
З одного боку, Зеленський бачить вікно можливостей для проведення виборів, хоча виклики щодо їх організації залишаються невирішеними. Його рейтинги зростають, а успіхи на фронті створюють комфортнішу політичну атмосферу. З іншого боку, президент не має гарантій перемоги, адже будь-хто з двох популярних генералів може здобути перемогу.
Сам Залужний, хоч і має високий рейтинг, вже не демонструє такої динаміки, як раніше. Паралельно зростає рейтинг Буданова, який щодня присутній в інформаційному просторі. Якщо обидва генерали підуть у президентські перегони, вони неминуче конкуруватимуть між собою, що може створити парадоксальну ситуацію взаємного стримування. Це, своєю чергою, може несподівано відкрити шлях до другого туру для “третього кандидата”, якого сьогодні майже ніхто не розглядає як фаворита.
